Культурні життя поляків в Україні часів 19ст.​

За умов відсутності власної держави багато хто з діячів польського Відродження надавав перевагу не збройній боротьбі, а збереженню і розвитку культури, національних звичаїв та історичних пам'яток, уважаючи, що саме в такий б можна зберегти національну самобутність і відродити державний суверенітет. Виник напрям, який дістав назву традиціоналізму

Традиціоналізм заклав основи романтизму - нової ідейної течії, яка у 20-ті роки XIX ст. набула на польських землях великої популярності. Романтизм зароджувався як форма протесту особистості проти загальноприйнятих естетичних принципів і суспільних норм. Його прихильники проголошували рівність людей різних станів, визнавали зверхність почуттів і віри над розумом. Молоді романтики - письменники, музиканти, художники - створювали цілком нові за своїм характером твори, відкривали чарівність народних переказів і селянських пісень, намагалися словами, звуками, зоровими образами передавати найрізноманітніші

в египте были плодородные земли и ил. поэтому на более спокойных и медленных животных пахать было легче. в греции - каменистая почва, поэтому резвые животные употреблялись чаще. рисовые поля в юго-восточной пахали на водяных быках, которые и сами не прочь в такой грязи полазить и в воде побыть. все зависит от наличия подходящих животных и почв. на греческие почвы силы коровы не хватит, нужен более сильный бык. а в египте - заливное земледелие, пахали мягкую землю после разлива нила, зачем кормить лишних быков, когда вокруг пустыня. 

основными  причинами принятия христианства являлись: недопустимость изоляции от христианских государств; монотеизм (единобожие); укрепление единого государства во главе с монархом; введение новой морали; необходимость объяснить нарастание социального неравенства (при язычестве – все равны перед богом); соперник владимира в борьбе за власть ярополк ориентировался на союз с папством.

сразу же после того, как владимир овладел в 980 г. киевским престолом, устранив старшего брата ярополка (972-980 он сделал попытку создать языческий пантеон во главе с перуном - богом грозы и установить общий ритуал. однако механическое объединение старых племенных божеств не могло к единству культа и по-прежнему идеологически разъединяло страну. к тому же новый культ сохранял в себе идеи родового равенства, неприемлемые для феодального общества. владимир понял, что надо не реформировать старое, а принять принципиально новую религию, соответствующую уже сформировавшемуся государству.