В умовах натурального господарства вироби ремісників були складнішими, міцнішими і якіснішими ніж ті, що виготовляли селяни. Дедалі частіше люди віддавали перевагу таким виробам. Але значну частину продукції ремісник змушений був віддавати феодалові як оброк. Тому вмілі майстри залишали села і переходили з місця на місце в пошуках замовників і покупців.
Згодом мандрівні ремісники осідали, їх поселення виникали на перехрестях шляхів, біля річкових переправ і зручних гаваней. Вони будували свої житла біля великих монастирів і замків феодалів. Мешканці замків і монастирів забезпечували їх замовленнями на виготовлення меблів, зброї, одягу, прикрас. За мурами фортець можна було сховатися під час війни. Сюди часто приїжджали купці, а з навколишніх сіл приходили селяни. Вони продавали продукти сільського господарства і купували потрібні речі, зроблені ремісниками. Так виникали міста.
Для захисту від нападів рицарів і розбійників міські жителі обгороджували своє поселення ровом і валом, на валу споруджували частокіл. Ці укріплення згодом замінювали на кам’яні мури. Увійти в місто можна було лише по звідному мосту через масивну браму, яку охороняв вартовий. У XI ст. з’явилося чимало міст в Італії, Франції, Німеччині та інших країнах.
Объяснение:
Популярные вопросы