Ағылшын королі III Георг-тің Қытай еліне елші жіберудегі мақсаты қандай?​

під час великого посту 1653 року нікон оголосив проведення церковної реформи, що мала на меті уподібнення російської церкви іншим православним церквам. йшлося про обрядові і літургійні відмінності, що сформувалися протягом кількох віків між православними церквами. відмінності стосувалися кількості пальців, якими виконувалося хресне знамення, кількості разів вимови слова «алилуя» під час служби, напрямку руху процесії навколо святинь, кількості просфор при причащенні, написання імені ісуса.підняте ніконом питання реформи знайшло повну підтримку царя олексія, у перекладах богослужбової літератури надав київський монах єпифаній славинецький. 1654 року реформи були затверджені церковним собором, окрім обрядових особливостей постановлено було також у відповідність з візантійськими і богослужбову літературу.проте реформа знайшла ів і призвела до розколу церкви на прихильників реформи — «ніконіан» та ів — «старообрядців» або «розкольників», яких очолив аввакум петрович. аввакум вважав, що старі російські книги краще відпові православній вірі, тоді як нікон керувався політичними мотивами — бажанням оволодіти константинополем і служити у святій софії в співслужінні з константинопольським патріархом.владна підтримка ніконіанських реформ вирішила їх успіх. прихильників старого обряду 1656 року було постановлено відлучати від церкви, а згодом і піддавати суворим карам. так, був страчений митрополит коломни павел, ув'язнена і загинула від голоду бояриня феодосія морозова. широко практикувалося спалення заживо вірних у зрубі, зокрема 1682 року такої участі зазнав і сам протопоп аввакум. переслідування старообрядців спонукало їх до втечі до глухих районів московського царства або закордон.

1 - дедал(из дедала и икара)

2 - эгей

3 - деметра

2) политические учения нового времени. началом нового времени традиционно считается революция середины 17 в. характерные черты политической мысли нового времени: формирование либеральной политической идеологии; обоснование необходимости разделения властей; анализ ценностей и механизма функционирования буржуазной демократии; формирование концепции прав человека и гражданина. теория разделения властей по праву принадлежит французскому просветителю шарлю луи монтескье (1689 - 1755). верховенство права, по мнению монтескье, может быть обеспечено лишь разделением властей на законодательную, исполнительную и судебную с тем, чтобы различные власти могли взаимно сдерживать друг друга. в первой половине 19-го века завершается формирование политической идеологии социализма - граф клод анри де ревруа сен-симон (1760 - 1825), роберт оуэн (1771 - 1858), шарль фурье (1772 - 1837). в этот период возникают и радикально-революционные концепции. к ним, в первую очередь, надо отнести идеи ж. ж. руссо (1712 - 1778), который: утверждал, что главное зло - частная собственность; первым разграничил государство и гражданское общество; доказывал необходимость прямого народного правления. вторая половина 19-го века связана с именами социолога герберта спенсера (1820 - 1903), философа фридриха ницше (1844 - 1900), французского философа-антрополога жозефа артюра де гобино (1816 - 1882) и др. в этот период наибольшую известность получают карл маркс (1818 - 1883), фридрих энгельс (1820 - 1895) - теоретики коммунистического общества.