Вчимося аналізувати письмові джерела
3.1. Твердження француза Г. де Боплана про козаків
а) Вони дуже міцні тілом, легко зносять спеку і холод, голод і спрагу; на війні витривалі, відважні, хоробрі і навіть легковажні, бо не цінують свого життя.
(Із книги І. Крип’якевича «Історія України»)
б) Вони дотепні й проникливі, вибагливі й щедрі, не жадні до багатства, але страшенно цінять свою свободу. На зріст гарні, проворні, сильні, з природи мають добре здоров’я і навіть мало підлягають хворобам; від хвороби вмирають дуже рідко, хіба в дуже великій старості; здебільшого кінчають життя на ложі слави — вбиті на війні.
(Із книги М. Грушевського «Ілюстрована історія України»)
1) Як характеризує козаків Г. де Боплан? .
2) На які риси козацького характеру звертає увагу Г. де Боплан? .
3) Яким є ставлення Г. де Боплана до козаків? .
3.2. Твердження турецького історика XVII ст. Найма про козаків
Можна стверджувати напевно, що немає на світі людей, які б менше дбали про своє життя і менше боялися смерті, ніж ця голота... Знавці військової справи твердять, що ці сіромахи, завдяки своїй хоробрості та вправності, в морських боях не мають собі рівних в усьому світі.
(Із книги О. Субтельного «Історія України»)
Яку оцінку козакам давав турецький історик XVII ст. Найма? .

4. Вчимося робити висновки
1) Чим життя і побут козаків відрізнялися від життя і побуту селян та міщан? .
2) Чим можна пояснити, що багато європейців у XVI-XVII ст. писали про козаків і залишили багато свідчень про їхнє життя? .

1)на собравшемся вече князь объявил новгородцам: "есть у меня дела на руси, а вы вольны в князьях", – после чего вместе с дружиной отбыл восстанавливать справедливость на юг.

2) 4 апреля 1147 года. в этот день суздальский князь юрий долгорукий пригласил для встречи своего друга и союзника - черниговского князя святослава ольговича: "приди ко мне, брате, в москов! "

3) в 1174 году бояре убили князя владимиро-суздальского андрея боголюбского. могли и ему такое сказать. да и на галичине бояре были весьма борзыми. ну и великий новгород, конечно.

1)во владимиро-суздальском княжестве князь стал полновластным правителем потому, что а)северо-восточные земли осваивались по инициативе князей, они строили здесь новые горолда, не допуская вечевых вольностей

2) в новгороде сложилась республиканская форма правления потому, что б) город был крупнейшим центром государственности и в нём были сильны вечевые традиции;

священно римская империи в 962—1806 год.

1)два первых государства в мире - египет и шумер египет в 3000 л до нашей эры

2)надо было и попить и помыться а водопроводов еще не было надо было плавать торговать всяко-разно не на лошади трястись вот как-то так и сложилось

получил неограниченную власть и богатство. в 1603 году властью императора иэясу был провозглашён сёгуном и основал своё правительство в эдо (ныне - токио). сёгунат токугава правил японией на протяжении 250 лет. иэясу строго контролировал всю страну. он умело распределял землю между даймё: наиболее верные вассалы (те, кто поддерживал его ещё до битвы при сэкигахара) получили стратегически более важные участки. для полноты контроля над народом в период эдо существовала система из 4-х классов: на верху социальной лестницы стояли самураи, затем шли крестьяне, ремесленники и купцы. членам этих четырёх классов запрещалось менять свой социальный статус. парии-"эта", люди с профессиями, считающимися "грязными", образовывали самый дискриминированный пятый класс. иэясу продолжал развивать международные торговые отношения. он установил торговые связи с и германией. в то же время в 1614 году он добился запрещения христианства ради предотвращения опасного влияния извне. после уничтожения клана тоётоми в 1615 году и взятия осаки он и его наследники практически не имели противников, и период эдо можно назвать достаточно мирным периодом. воины (самураи) обучались не только боевым искусствам, но и , философии, искусству