3.Переход от присваивающего труда к производящему ученые называют 1)мезолитом 2)модернизацией 3)индустриализацией 4)неолитической революцией

3
1
2
4

советская социалистическая республика, бсср  (белор.  беларуская савецкая сацыялістычная рэспубліка, бсср)  — государство, одна из союзных советских социалистических республик в составе  , с  19 сентября  1991 года  —  республика беларусь.

впервые провозглашена  1 января  1919 года  под названием  советская социалистическая республика белоруссия[2], которая  27 февраля  1919 года  объединилась с  литовской советской республикой  в  социалистическую советскую республику литвы и белоруссии  (сср литбел)[3]. ccр литбел прекратила своё существование в результате польской оккупации в ходе  советско-польской войны, но уже вскоре после занятия  31 июля1920 года  минска красной армией рсфср была провозглашена  советская социалистическая республика белоруссии»[4], которая стала одной из 4 советских республик, подписавших  30 декабря  1922 года  договор об образовании . 27 июля 1990 года была принята  декларация о государственном суверенитете бсср.  19 сентября  1991 года  бсср была переименована в республику беларусь, а 8 декабря 1991 года было подписано с рсфср и украиной соглашение о создании  снг.

під час великого посту 1653 року нікон оголосив проведення церковної реформи, що мала на меті уподібнення російської церкви іншим православним церквам. йшлося про обрядові і літургійні відмінності, що сформувалися протягом кількох віків між православними церквами. відмінності стосувалися кількості пальців, якими виконувалося хресне знамення, кількості разів вимови слова «алилуя» під час служби, напрямку руху процесії навколо святинь, кількості просфор при причащенні, написання імені ісуса.підняте ніконом питання реформи знайшло повну підтримку царя олексія, у перекладах богослужбової літератури надав київський монах єпифаній славинецький. 1654 року реформи були затверджені церковним собором, окрім обрядових особливостей постановлено було також у відповідність з візантійськими і богослужбову літературу.проте реформа знайшла ів і призвела до розколу церкви на прихильників реформи — «ніконіан» та ів — «старообрядців» або «розкольників», яких очолив аввакум петрович. аввакум вважав, що старі російські книги краще відпові православній вірі, тоді як нікон керувався політичними мотивами — бажанням оволодіти константинополем і служити у святій софії в співслужінні з константинопольським патріархом.владна підтримка ніконіанських реформ вирішила їх успіх. прихильників старого обряду 1656 року було постановлено відлучати від церкви, а згодом і піддавати суворим карам. так, був страчений митрополит коломни павел, ув'язнена і загинула від голоду бояриня феодосія морозова. широко практикувалося спалення заживо вірних у зрубі, зокрема 1682 року такої участі зазнав і сам протопоп аввакум. переслідування старообрядців спонукало їх до втечі до глухих районів московського царства або закордон.