Які воєнні злочини вчинила радянська влада під час визволення україни? Відповідь обгрунтуйте.

МАСОВІ УБИВСТВА ЗААРЕШТОВАНИХ У ТЮРМАХ

Стрімкий наступ улітку 1941 року викликав паніку майже в усіх органах влади СРСР, які зазвичай першими тікали з міст, боячись народної помсти навіть дужче, ніж нацистів. Однак НКВД, головний каральний орган більшовицької держави, не переставало і в умовах хаотичного відступу виконувати свої страшні функції. Коли радянські війська відходили з міст Західної України, вони часто залишали майно, устаткування, навіть документи партійців. Але завжди встигали вбити всіх в’язнів, які тоді на своє нещастя були в тюрмах. Без будь-якого вироку й розбору ліквідаційні команди страчували всіх, навіть підозрюваних та випадково затриманих, часто після страшних тортур. Найвідомішим епізодом виявися розстріл у Львові, де в трьох в’язницях, згідно зі свідченнями начальника тюремного відділу НКВД по Львівській області лейтенанта Лермана, було розстріляно 924 особи. Додамо: так само комуністи намагалися чинити і в Білорусі та країнах Балтії, але там значну частину в’язнів урятував іще стрімкіший наступ Вермахту.

Жертви НКВД у Львові, червень 1941

Загалом у Західній Україні за кілька днів червня вбили понад 5 тис. осіб у кільканадцяти тюрмах. Але були й узагалі епізоди поза межами добра і зла. Як не згадати страшної Заліщицької трагедії на Тернопільщині, коли НКВД спалило два ешелони із в’язнями (14 вагонів, у кожному 50–70 людей), а потім скинуло їх у воду, адже відступаючи радянські війська зруйнували залізничний міст через Дністер.

Розстрільна команда НКВД

ПРИХОВУВАННЯ НЕБЕЗПЕКИ ДЛЯ ЄВРЕЙСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ В ПЕРШІ МІСЯЦІ ВІЙНИ

Радянська влада намагалася боротися з панікою під час німецького бліцкригу лише двома відомими їй розстрілами та замовчуванням. Одним із найбільших злочинів комуністів виявилося повне приховування від євреїв фактів геноциду проти них із боку німців у перших-таки містах Західної України, захоплених Третім Рейхом. Більшість єврейського населення була абсолютно не в курсі ставлення нацистів до нього. Так само не йшлося ні про яку централізовану евакуацію людей, що були у смертельній небезпеці.

ольга (945-957), святослав і храбрый (957-972), владимир великий, ярослав мудрый, святополк, владимир мономах, ростислав, василько, роман мстислаович, даниил галицкий, лев данилович, юрий і, юрий ііволеслав

великий князь руський - титул глави великого князівства руського, що виник під час громадянської війни у вкл 1432—1440 рр.

з 1398 року литовське князівство стало називатися велике князівство литовське, руське і жемайтійське. а вітовт великий був проголошений великим князем литовським, руським та жемайтійським.

під час громадянської війни у вкл (1432—1440) було проголошено створення великого князівства руського, великий князь литовський свидригайло ольгердович був проголошений великим князем руським.

до складу великого князівства руського входила вся територія україни у складі вкл, а також полоцька, вітебська та смоленська землі.

українські, білоруські та частина литовських князів підтримала великого князя руського свидригайла у його боротьбі з поляками та їх ставлеником - князем сигізмундом. політична влада у державі переважно належала руським (українським та білоруським) православним магнатам та шляхті.

фактично велике князівство руське перестало існувати після поразки українсько-білоруських військ свидригайла у битві біля вількомира 29-30.08.1435 р.

наступним великим князем руським проголосив себе польський король александр ягеллончик, повний титул якого звучав: божою ласкою король польщі, а також землі краківської, сандомирії, сирадії, лехії, куявії, великий князь литовський, руський, прусії, земель хелмна, ельблонга, 'я та інших пан і володар.

в результаті укладання гадяцького договору, 16 вересня 1658 р., мало бути створенно велике князівство руське, яке б увійшло як суб'єкт федерації до складу речі посполитої трьох народів. титул великого князя руського було надано гетьману україни івану виговському.

титул "великий князь руський" носили польські королі аж до розділу речі посполитої (1795