Після захоплення Риму вандалами в 455 році влада в Західній Римській імперії, володіння якої обмежувалися фактично лише Італією, перебувала у руках германського полководця Рецимера, який фактично керував країною, визначаючи хто буде імператором. До своєї смерті в 472 році він змінив дев'ять імператорів, які володіли лише номінальною владою.
В 474 році імператором Західної Римської імперії став Юлій Непот, чоловік племінниці візантійського імператора Лева I Макелли. Він підписав вигідний мирний договір з вестготами, що дозволило вернути під контроль імперії Прованс. Для придушення нападів вестготів в Іспанії Непот призначив магістром (головнокомандувачем) римського війська Ореста Флавія, який вирушив з Риму на чолі війська з варварів. Досягнувши Равенни, Орест оголосив про намір позбавити Непота влади і захопити столицю імперії. Замість того, щоб організувати оборону, Непот втік у Далмацію, і 28 серпня 475 року Орест увійшов в Равенну. 31 жовтня він проголосив новим імператором свого 15-річного сина Ромула Августула.
Щоб укріпити своє положення, Орест Флавій відіслав у Панонію (Угорщину) свого воєнначальника Одоакра для набору нового війська. Однак той, зібравшивши велику кількість найманців, вирішив виступити проти Ореста і 28 серпня 476 року той був убитий. 4 серпня війська варварів на чолі з Одоакром захопили Равенну, взяли в полон Ромула Августула, змусили його зректись престолу і вислали зі столиці. Одоакр відіслав у Константинополь імператорські регалії (діадему і пурпурову мантію), відмовившись визнати Юлія Непота імператором і заявивши, що «як на небі одне Сонце, так на землі повинен бути один імператор». Переворот, здійснений Одоакром, припинив існування Західної Римської імперії, оскільки правителі Риму більше не іменували себе імператорами.
Объяснение:
Популярные вопросы