Сформулюйте висновок про місце Русі-україни в загальноєвропейських політичних, господарських і культурних процесах ​

  я сижу в кухне и разговариваю с главным поваром. люблю это теплое место. тут готовится мясо и 3 разных сорта хлеба к сегодняшнему обеду. да-да, не удивляйтесь 3 сорта: ситный, который едим мы в большом зале, грубый – его едят слуги, и мякинный – для собак и лошадей. да, забыл сказать, сегодня на обед приедет мой друг. мне не дадут с ним поговорить, я буду учиться с нашим замковым капелланом. эти нудные уроки я должен учить каждый день, иногда капеллан уезжает к епископу, и тогда я сижу в сторожевой башне, впускаю гостей и трублю в рог. наша башня высокая, поэтому мы всегда издалека видим приближающихся гостей. с врагами может справиться мой папа. он рыцар

ярослав мудрый,   а больше я не знаю

централизация государства требовала унификации церковных правил и обрядов. уже в xvi в. был установлен единообразный свод святых. однако в богослужебных книгах сохранялись значительные разночтения, вызванные нередко ошибками переписчиков. устранение этих различий стало одной из целей созданного в 40-х гг. xvii в. в москве кружка "ревнителей древнего благочестия", состоявшего из видных представителей духовенства. он стремился также к исправлению нравов священнослужителей. распространение книгопечатания позволяло установить единообразие текстов, но прежде требовалось решить, по каким образцам вести исправления. определяющую роль в решении этого вопроса сыграли политические соображения. стремление сделать москву ("третий рим") центром мирового православия требовало сближения с греческим православием. однако греческое духовенство настаивало на исправлениие церковных книг и обрядов по греческому образцу. греческая церковь со времен введения православия на руси пережила ряд реформ и значительно отличалась от древних византийских и образцов. поэтому часть духовенства во главе с "ревнителями древнего благочестия" выступила против предложенных преобразований. однако патриарх никон, опираясь на поддержку алексея михайловича решительно провел намеченные реформы в жизнь.

під час великого посту 1653 року нікон оголосив проведення церковної реформи, що мала на меті уподібнення російської церкви іншим православним церквам. йшлося про обрядові і літургійні відмінності, що сформувалися протягом кількох віків між православними церквами. відмінності стосувалися кількості пальців, якими виконувалося хресне знамення, кількості разів вимови слова «алилуя» під час служби, напрямку руху процесії навколо святинь, кількості просфор при причащенні, написання імені ісуса.підняте ніконом питання реформи знайшло повну підтримку царя олексія, у перекладах богослужбової літератури надав київський монах єпифаній славинецький. 1654 року реформи були затверджені церковним собором, окрім обрядових особливостей постановлено було також у відповідність з візантійськими і богослужбову літературу.проте реформа знайшла ів і призвела до розколу церкви на прихильників реформи — «ніконіан» та ів — «старообрядців» або «розкольників», яких очолив аввакум петрович. аввакум вважав, що старі російські книги краще відпові православній вірі, тоді як нікон керувався політичними мотивами — бажанням оволодіти константинополем і служити у святій софії в співслужінні з константинопольським патріархом.владна підтримка ніконіанських реформ вирішила їх успіх. прихильників старого обряду 1656 року було постановлено відлучати від церкви, а згодом і піддавати суворим карам. так, був страчений митрополит коломни павел, ув'язнена і загинула від голоду бояриня феодосія морозова. широко практикувалося спалення заживо вірних у зрубі, зокрема 1682 року такої участі зазнав і сам протопоп аввакум. переслідування старообрядців спонукало їх до втечі до глухих районів московського царства або закордон.