ХІХ ғ. стилінде салынған суреттер топтамасын хронологиялық реттілікпен орналастырыңыз​

сарды-древний город в малой азии,где начиналась "царская дорога"

в китае бумага это точно,и компас

оскільки книгодрукування не існувало, книги переписували. найбільша книгописна майстерня функціонувала при софійському соборі. крім книгописців і палітурників, над виготовленням книг працювали редактори, перекладачі, художники, ювеліри й ін. тому книги являли собою дорогий витвір фахівців різних спеціальностей. наприклад, у візантії лише за одну з них можна було купити великий міський будинок або 12 га землі. вочевидь, не менше книга коштувала і в русі.

прекрасно оздоблені книги є безцінними пам'ятками українського середньовіччя. на жаль, до нашого часу їх збереглося небагато. з-поміж них слід виокремити реймське євангеліє - книгу, яку із собою в посазі до франції лнна ярославна, котра вийшла заміж за французького короля. вражає вишуканість художнього оформлення остроми-рового євангелія (1056-1057). яскравим свідченням високої майстерності письма та ілюстрування слугує ізборник святослава (1073). у ньому вперше вміщено груповий портрет реальних людей - святослава ярославича та його сім'ї. відомим є мстиславове євангеліє, написане у два стовпці гарним уставом на 213 аркушах.

розвивалася література: перекладна й оригінальна богословського і світського змісту. найдавнішою у східнослов'янських народів вважається руська редакція тексту нового заповіту -галицьке євангеліє (1144). поширювалося оригінальне письменство. почали з'являтися твори житійного жанру, в яких описувалося життя мучеників і подвижників. оповідання про окремі епізоди з життя святих об'єднувалися в збірки - патерики. найвизначнішим із них є києво-печерський патерик.

революция 1848 годав середине века в европе наступил голод. массовая безработица, голод и нищета охватили многие земли германии. серия неурожаев, последовавших за 1845 годом, вызвала голодные бунты в берлине, вене, штуттгарте и ульме. в верхней силезии были зарегистрированы боле 80 000 случаев заболевания тифом. 18 000 заболевших умерло. картофель, ставший к тому времени одним из основных блюд народного рациона, стал негоден в пищу из-за поразившей его болезни. это вызвало "картофельное восстание " в берлине в 1847 году. реальная зарплата промышленных рабочих между 1844 и 1847 упала на 45 %. катастрофическая ситуация была подтверждена широко распространённым докладом либерального профессора-медика, создателя кв первой половине века германия была «страной поэтов и мыслителей», давшей миру множество новых идейлеточной теории в медицине и биологии рудольфа фон вирхова.