Развитие какой науки повлечет за собой развитие первых станков и механизмов Почему
​

ну первой эшелон это странны колонизаторы,такие как ,сша.второй эшелон это германия.между прочем германия и развязала первую мировую,что бы насильно перекроить карту мира.главный плюс в крупных колониях это их прибыль,из колоний высасывали всё что можно было,не щедя местное население.

в том же порядке:

1)   мин. обороны - 

2)   министерство морского флота - относится к министерству транспорта

3)   министерство образования и науки

4)   министерство развития и торговли 

первый судебник появился в 1497 году при правлении ивана 3. основное содержание судебника при иване 3: 1-в нем были 68статей; 2-большая часть их посвящена крестьянам ст.58, ограничивала: один раз в году, переход крестьян к другому помещику. в юрьев день – уходя от помещика – только вводилась реформа, чтобы крестьяне платили пожилое. вывод: в период правления ивана 3, с 1480 года после так называемого «стояния на реке угре» идет активный процесс «собирания земли в единое государство. всё что касается появления централизованного государства – создание судебника (выгода крестьянам) и создание общегосударственных ведомств.

судебник 1550 года при правлении ивана 4(грозного) можно только сказать, что усилилось централизованное государство.

а вот уже соборное уложение 1649 года носит уже   значимый характер для государства в целом. михаил романов в эти годы был первым царем при династии романовых, это поворот новых событий в отечественной . реформы, связанные с соборным уложением 1649 по сравнению с 1497 и 1550г: 1)- изменилась форма при молодом царе, а соборы собирают по мере необходимости. причина собирания соборов - размеры пожилого, т.е. сколько платят крестьяне помещику за право жить на земле его. в состав земских соборов входили все, кроме крестьян.

під час великого посту 1653 року нікон оголосив проведення церковної реформи, що мала на меті уподібнення російської церкви іншим православним церквам. йшлося про обрядові і літургійні відмінності, що сформувалися протягом кількох віків між православними церквами. відмінності стосувалися кількості пальців, якими виконувалося хресне знамення, кількості разів вимови слова «алилуя» під час служби, напрямку руху процесії навколо святинь, кількості просфор при причащенні, написання імені ісуса.підняте ніконом питання реформи знайшло повну підтримку царя олексія, у перекладах богослужбової літератури надав київський монах єпифаній славинецький. 1654 року реформи були затверджені церковним собором, окрім обрядових особливостей постановлено було також у відповідність з візантійськими і богослужбову літературу.проте реформа знайшла ів і призвела до розколу церкви на прихильників реформи — «ніконіан» та ів — «старообрядців» або «розкольників», яких очолив аввакум петрович. аввакум вважав, що старі російські книги краще відпові православній вірі, тоді як нікон керувався політичними мотивами — бажанням оволодіти константинополем і служити у святій софії в співслужінні з константинопольським патріархом.владна підтримка ніконіанських реформ вирішила їх успіх. прихильників старого обряду 1656 року було постановлено відлучати від церкви, а згодом і піддавати суворим карам. так, був страчений митрополит коломни павел, ув'язнена і загинула від голоду бояриня феодосія морозова. широко практикувалося спалення заживо вірних у зрубі, зокрема 1682 року такої участі зазнав і сам протопоп аввакум. переслідування старообрядців спонукало їх до втечі до глухих районів московського царства або закордон.