Реформы Михаила Фёдоровича Романова и Алексея Михайловича Романова по пунктам

последователь ислама является мусульманин

но ты написала что 7 букв,возможно ты вырозилась не верно

алекса́ндр i павловичблагословенный  (12 (23) декабря 1777, санкт-петербург  — 19 ноября (1 декабря) 1825, таганрог)  — государь император и самодержец всероссийский (с 12 (24) марта 1801 года), старший сын императора павла i и марии фёдоровны.

в начале правления провёл умеренно либеральные реформы, разработанные негласным комитетом и м.  м.  сперанским. во внешней политике лавировал между великобританией и францией. в 1805—1807 годах участвовал в антифранцузских коалициях. в 1807—1812 годы временно сблизился.

1   аб

2   в                       ну   лучше   конечно   самой   делать   там   в   учебнике всё есть

під час великого посту 1653 року нікон оголосив проведення церковної реформи, що мала на меті уподібнення російської церкви іншим православним церквам. йшлося про обрядові і літургійні відмінності, що сформувалися протягом кількох віків між православними церквами. відмінності стосувалися кількості пальців, якими виконувалося хресне знамення, кількості разів вимови слова «алилуя» під час служби, напрямку руху процесії навколо святинь, кількості просфор при причащенні, написання імені ісуса.підняте ніконом питання реформи знайшло повну підтримку царя олексія, у перекладах богослужбової літератури надав київський монах єпифаній славинецький. 1654 року реформи були затверджені церковним собором, окрім обрядових особливостей постановлено було також у відповідність з візантійськими і богослужбову літературу.проте реформа знайшла ів і призвела до розколу церкви на прихильників реформи — «ніконіан» та ів — «старообрядців» або «розкольників», яких очолив аввакум петрович. аввакум вважав, що старі російські книги краще відпові православній вірі, тоді як нікон керувався політичними мотивами — бажанням оволодіти константинополем і служити у святій софії в співслужінні з константинопольським патріархом.владна підтримка ніконіанських реформ вирішила їх успіх. прихильників старого обряду 1656 року було постановлено відлучати від церкви, а згодом і піддавати суворим карам. так, був страчений митрополит коломни павел, ув'язнена і загинула від голоду бояриня феодосія морозова. широко практикувалося спалення заживо вірних у зрубі, зокрема 1682 року такої участі зазнав і сам протопоп аввакум. переслідування старообрядців спонукало їх до втечі до глухих районів московського царства або закордон.