Балкани та Південно-Східна Європа посідали особливе місце в стратегічних планах Німеччини та Італії, хоча кожна з них мала власні цілі.
Унаслідок завоювання Балканського півострова, де Велика Британія ще утримувала досить міцні позиції, створювався плацдарм для нападу на СРСР. Південно-Східна Європа була своєрідним ключем до проток Босфор і Дарданелли, до Близького Сходу.
У квітні 1941 р. нацистська Німеччина разом зі своїми союзницями — Італією, Угорщиною, Румунією та Болгарією — здійснила напад на Югославію та Грецію.
Завдяки величезній перевазі в силах загарбницькі війська прорвали оборону югославської армії та почали швидко у глиб її території.
Спасибо
Ответ дал: Гость
с 1920-х сотрудничество,потом нейтралитет,далее в рамках заключения пакта молотова-риббентропа отношения перешли на союзнические,но с оговорками(разграничение сфер влияния).
в рамках ускоренной индустриализации страна готовилась к войне усиленно,так как позорная для война с финляндией дала стимул улучшать красную армию.к началу войны с германией не хватило пару лет,чтобы полностью быть готовыми к войне-красная армия была готова к войне лишь наполовину.
Ответ дал: Гость
1) это была гвардия, к примеру елезавета петровна заручилась поддержкой гвардии вот ей и удалось быстренько убрать ивана vi..
3) кондиции (одним словом можно заменить как условия) включали в себя:
-не могла назначить себе преемника
-не могла принимать решения без верховного тайного совета
-не могла обьявлять войну и заключать мир
-не могла отнимать или дарить имения дворянам
-и ещё много
ей пришлось это всё подписать, тоесть таким образом верховникам удалось ограничить самодержавие, но после по возвращению в москву ей пришло письмо от дворян в котором её просили не принимать данные кондиции и она заручившись поддержкой дворян взяла и разорвала их (а верховников распустила
Популярные вопросы