Искусство итальянского ренессанса переместите основание указателей и отметьте города

конфуций мудрый правитель не мучает людей суровыми наказаниями, а терпеливо воспитывает их - прежде всего своим примером.а цынь шихуан в традиционном изображении был  чудовищным тираном .и   он не следовал совету конфуция а  жестока наказывал людей.

различно происхождение двух институтов. рабство вызвано дефицитом рабочих рук в колониях. в россии прикрепление крестьян к земле происходило в период становления централизованного государства и являлось частью процесса подчинения всех слоёв населения, что диктовалось в первую очередь нуждой государства в пополнении казны для содержания армии, ведения войн. крепостное право — государственный институт‚ система принудительного труда в несвободном обществе‚ где все жители — «слуги государевы». рабство юга‚ напротив‚ — система принудительного труда‚ встроенная в общество свободных граждан. раб был частной собственностью владельца‚ его движимым имуществом.  крепостного тоже рассматривали как имущество‚ но между помещиком и крепостным стояла третья фигура — государство. помещик был посредником между крестьянином и государством, ответственным лицом государства‚ контролирующим выполнение крестьянами государственных податей и повинностей; гарантом общественного спокойствия на местах. он должен был следить за сохранностью налогоплательщиков‚ крестьянам в несчастных случаях (неурожай‚ болезни‚ )‚ т.е. обеспечивать их выживание.  помещичье хозяйство и рабовладельческая плантация существенно отличались. плантационное хозяйство, почти полностью себя обеспечивавшее, всегда работало на рынок‚ став первым крупным бизнесом в сша. южные плантаторы — предприниматели‚ владевшие‚ в отличие от северян‚ другой формой собственности‚ чем была обусловлена разница их интересов.  помещичье крепостное хозяйство в основном натуральное. товарное земледелие в европейской россии в 1850-е гг. составляло 18%.  существенно отличался статус крепостного и раба. крепостной крестьянин имел свой дом‚ орудия труда, участок земли‚ где самостоятельно хозяйничал, хотя его надел находился в пользовании‚ а не собственности. он, в отличие от раба‚ работал на помещика 3—4 дня в неделю‚ остальное время на себя. крепостной более независим в своих действиях‚ чем раб‚ получавший всё от хозяина.

1.980-1015г. - княжение владимира в киеве.

2.981-982г.- владимир  дважды выступал в поход против вятичей на оку (поход "к ляхам")

3.981г. - поход владимира в червенские земли.

4.984г. - поход на .

5.985г. - владимир воевал с "болгарами".

під час великого посту 1653 року нікон оголосив проведення церковної реформи, що мала на меті уподібнення російської церкви іншим православним церквам. йшлося про обрядові і літургійні відмінності, що сформувалися протягом кількох віків між православними церквами. відмінності стосувалися кількості пальців, якими виконувалося хресне знамення, кількості разів вимови слова «алилуя» під час служби, напрямку руху процесії навколо святинь, кількості просфор при причащенні, написання імені ісуса.підняте ніконом питання реформи знайшло повну підтримку царя олексія, у перекладах богослужбової літератури надав київський монах єпифаній славинецький. 1654 року реформи були затверджені церковним собором, окрім обрядових особливостей постановлено було також у відповідність з візантійськими і богослужбову літературу.проте реформа знайшла ів і призвела до розколу церкви на прихильників реформи — «ніконіан» та ів — «старообрядців» або «розкольників», яких очолив аввакум петрович. аввакум вважав, що старі російські книги краще відпові православній вірі, тоді як нікон керувався політичними мотивами — бажанням оволодіти константинополем і служити у святій софії в співслужінні з константинопольським патріархом.владна підтримка ніконіанських реформ вирішила їх успіх. прихильників старого обряду 1656 року було постановлено відлучати від церкви, а згодом і піддавати суворим карам. так, був страчений митрополит коломни павел, ув'язнена і загинула від голоду бояриня феодосія морозова. широко практикувалося спалення заживо вірних у зрубі, зокрема 1682 року такої участі зазнав і сам протопоп аввакум. переслідування старообрядців спонукало їх до втечі до глухих районів московського царства або закордон.