Коли мало місце нормандське завоювання Англії та який його вплив на розвиток державності?

Норманське завоювання Англії (англ. Norman conquest of England) — похід норманів на чолі з герцогом Нормандії Вільгельмом на Англію у 1066 році та її завоювання. Почалося з вторгнення до Королівства Англія військами Вільгельма і його перемоги в битві при Гастінгсі. Це дало норманам контроль над Англією, який міцно утвердився протягом найближчих декількох років.

Нормандське завоювання стало поворотною подією в історії Англії з кількох причин. По-перше, воно усунуло місцевий правлячий клас, замінивши його іноземною, франкомовною монархією, аристократією та церковною ієрархією. Це, у свою чергу, призвело до утворення англійської мови та започаткувало сучасне розуміння англійської культури. Французьке походження правителів зменшило скандинавський вплив, тісніше пов'язало Англію з континентальною Європою і заклало основу для суперництва з Францією, яке тривало з перервами упродовж багатьох століть. Також завоювання мало важливі наслідки для всіх Британських островів та проклало шлях до подальших нормандських завоювань в Уельсі та Ірландії, а також широкого проникнення до складу верхівки суспільства Шотландії нормандської аристократії, що супроводжувалось поширенням континентальних видів державних установ і культурних факторів.

Объяснение:

религия еврейских племён отличалась от религии египтян тем что египтяне были многобожниками, а евреи были единобожниками.

нашествие батыя. установление монголо-татарского ига на русис конца xii в. у монгольских племен, кочевавших в степях центральной азии, шел процесс разложения родоплеменного строя и становления раннефеодальных отношений. здесь начала выделяться родоплеменная знать найоны (князья) и багатуры (богатыри), окруженные дружинниками - нукерами (нукер в переводе означает друг). они захватывали у общин скотоводов аратов пастбища и стада. складывается особый тип кочевого феодализма, для которого, как полагает ряд исследователей, характерна феодальная собственность не на землю, а на стада и пастбища. становление раннеклассового государства проходило здесь, как и обычно, в кровавой междоусобной борьбе между разными племенами и вождями. в ходе этой борьбы победу одержал темучин (или темуджин), которому на хурале (съезде монгольской знати) в 1206 г. было присвоено почетное имя чингисхан, точное значение которого пока не установлено. по одному из наиболее крупных монгольских племен - татар - соседние народы часто называли так всех монголов. оно и закрепилось за ними впоследствии в традиции, хотя большая часть собственно татар была истреблена чингисханом во время борьбы за власть.чингисхан укрепил издавна существовавшую военную организацию монголов. все войско делилось на десятки, десятки объединялись в сотни, сотни - в тысячи, десять тысяч составляли один тумен, или по- тьму. выносливые и смелые воины, монголы легко могли вести завоевательную политику, поскольку они еще сохраняли типичное для раннефеодального государства политическое единство, в то время как соседние народы переживали уже период феодальной раздробленности. вместе с тем, как в большинстве раннефеодальных государств, военная добыча была источником существования знати и раздача этой добычи - средством привлекать к ней подданных.