Хто переміг в греко перській війні?​

Греко-перські війни (500 до н. е. — 449 до н. е., з перервами) — війни між Персією та давньогрецькими містами-державами, що відстоювали свою незалежність. Приводом до війни була до військовими кораблями, надана Афінами та Еретрією з острова Евбеї 500 повсталим проти перського панування над грецькими полісами у Малій Азії.

Основним джерелом з історії греко-перських воєн є «Історія» Геродота, що містить опис подій до 478 до н. е. включно. Про хід військових дій в середині V ст. до н. е. стисло повідомляє Фукідід в «Історії Пелопоннеської війни». Розповіді про окремі моменти війни зустрічаються в творах трагіка Есхіла і в «Афінській політії» Аристотеля. З пізніших істориків про цей період переповідає Діодор Сицилійський, а також Плутарх, що написав декілька біографій політичних і військових діячів того часу (Фемістокла, Арістіла, Кімона). Цікавий матеріал містять нечисленні написи, що відносяться до V ст. до н. е. Нарешті, в 1938—1939 рр. були проведені археологічні розкопки на полі бою при Фермопілах, що дали цінні відомості. Вельми цікаві також результати розкопок могильного пагорба на Марафонському полі в Аттиці (1940-ві роки XX століття).

Объяснение:

своим завоеванием  галлии  цезарь расширил римскую державу до берегов северной  атлантики  и подчинил римскому влиянию территорию современной  франции, а также начал вторжение на  британские острова. деятельность цезаря коренным образом изменила культурный и политический облик  западной европы  и оставила неизгладимый след в жизни следующих поколений европейцев. гай юлий цезарь, обладая блестящими способностями военного стратега и тактика, одержал победу в сражениях  гражданской войны  и стал единовластным повелителем  pax romana. наряду с  гнеем помпеем  он начал реформирование римского общества и государства, которое уже после его смерти к установлению  римской империи. цезарь хотел централизировать республикой. злые языки поговаривали, что он стремится к царской власти. однако цезарь, помнив о неудачной практике правления первых семи царей, пошёл другим путём: стал пожизненным  диктатором. он настаивал на том, чтобы его называли просто  — цезарь. его убийство к возобновлению  гражданских войн, закату  римской республики  и зарождению  империи, которую возглавил усыновлённый имоктавиан август.