У чому були причини політики освіченого абсолютизму в державі габсбургів та пруссії

Освічений абсолютизм — політика, здійснювана у XVIII столітті в деяких європейських монархічних державах. Її змістом було знищення або перетворення «згори» найбільш застарілих феодальних порядків. Монархи, які здійснювали цю політику, зображували своє правління як союз королів і філософів.

Політика освіченого абсолютизму, за прикладом Фрідріха II поширився й на інші країни Європи — окрім Англії, Польщі і Франції: Англія вже досягла того, до чого прагнув освічений абсолютизм, в Польщі не було королівського абсолютизму і панувала шляхта, а королі Франції Людовик XV і Людовик XVI не в змозі були взяти на себе ролі ініціаторів реформи, внаслідок чого колишній лад був зруйнований революцією.

в южном двуречье предметы из дерева были роскошью, так как своих лесов там не было и древесина привозилась   караванами издалека.

называя основные черты развития западноевропейской цивилизации в период с 15 по 17 века стоит упомянуть культуру и национальные особенности, а также социальный и политический опыт, который был получен в средние века, культурный опыт и достижения. отсюда европейская цивилизация получает парламенты, демократии, верховенство права и правовое общество. на основе этого развивается , искусство, философия, политическая мысль.

главным отличием этих черт от черт средневековой цивилизации является поиск решений и ответов на реальные проблемы и вопросы, с которыми общество сталкивается каждый день. черты развития в период с 15 по 17 века имеют яркий реалистичный характер.