Друга половина XVII—XVIII ст. відзначені активним розвитком скульптури. Ніколи раніше вона не відігравала такої важливої ролі в загальній картині мистецького процесу, хоч у цілісному образі тогочасної культури й надалі займала порівняно скромніше місце. Це стосується насамперед української традиції, оскільки в рамках мистецької творчості західноєвропейської орієнтації на Правобережжі в середині — другій половині XVIII ст. їй належала першопланова роль у релігійному мистецтві.
Як і раніше, скульптура розвивалася у двох взаємопов'язаних, але далеко не тотожних у духовних основах і основоположних мистецьких принципах, напрямах. В українській мистецькій культурі вона поширювалася насамперед у вигляді орнаментального декоративного різьблення; фігурна скульптура тут виступала хіба що спорадично, спроби ввести її у другій половині XVIII ст. до церковних інтер'єрів як на західноукраїнських землях, так і на Лівобережжі залишилися поодинокими епізодами. У мистецтві латинської традиції кругла скульптура, навпаки, домінувала однозначно, в середині XVIII ст. на короткий час навіть вийшовши на чільне місце в мистецькому житті. Головним напрямом розвитку української скульптури залишалася вироблена від початку XVII ст. система оздоблення комплексів іконостасів, основою іконографічного репертуару якого була виноградна лоза із залученням декоративних орнаментальних форм європейського походження та стилізованих рослинних мотивів. У ранніх пам'ятках середини століття іноді ще застосовують орнаментику пізньоманьєристичного зразка, як, наприклад, в іконостасах церкви Собору архангела Михаїла у Волі Висоцькій поблизу Жовкви (1655) чи святого Юра в Дрогобичі (1659). Царські врата першого з них продовжують іконографію наскрізно різьблених врат іконостаса львівської П'ятницької церкви. Цю традицію порушено введенням теми дерева Єссея, найраніший зразок якої дають врата іконостаса Стрітенського приділу Софійського собору 1689 p., а на західноукраїнських землях — каплиці Трьох святителів львівської Успенської церкви (1697). Останні належать одному з майстрів європейського культурного кола. В останній чверті XVII ст. за піднесення жовківського мистецького середовища склався місцевий осередок сницарства. Першим його представником був Юрій Михалович, діяльність якого розгорталася в 60—90-х pp., проте достовірні роботи майстра не відомі.
Спасибо
Ответ дал: Гость
на большей части территории россии крепостного права не было: во всех сибирских, азиатских и дальневосточных губерниях и областях, в казачьих областях, на северном кавказе, на самом кавказе, в закавказье, в финляндии и на аляске. крепостное право собирался отменить александр первый. губерниями, где им была в 1816—1819 годах отменена и более не вводилась личная крепостная зависимость, стали курляндская, лифляндская, эстляндская и остров эзель. но затем этот процесс был прерван на 42 года. в 1861 году в россии была проведена реформа, прозванная официозом «великая реформа», отменившая крепостное право. основной причиной данной реформы явился кризис крепостнической системы. помимо этого, рассматривают в качестве причины неэффективность труда крепостных крестьян. к причинам относят также и назревшую революционную ситуацию как возможность перехода от бытового недовольства крестьянского сословия к крестьянской войне. в обстановке крестьянских волнений, особенно усилившихся во время крымской войны, правительство, во главе с александром ii, пошло на отмену крепостного права.
Ответ дал: Гость
фернан магеллан - португальский и испанский мореплаватель. он совершил первое кругосветное плаванье, открыл пролив, названный позднее в его честь и стал первым европейцем проплывшим из атлантического океана в тихий.
магелланом был открыт западный путь к азии и островам пряностей.
первое в кругосветное плаванье доказало правильность гепотизы о том, что земля имеет форму шара и так же, что океаны, омывающие сушу - нераздельны, т.е. соеденены между собой в одно водное пространство.
Популярные вопросы