Складіть порівняльний опис умов життя інтересів і потреб представників різних соціальних верств тогочасної наддніпрянщини​

клинопись — наиболее ранняя из известных систем письма. форму письма во многом определил писчий материал — глиняная табличка, на которой, пока глина ещё мягкая заострённым тростником или деревянной палочкой для письма  выдавливали знаки. отсюда и "клинообразные" штрихи.

клинопись развилась из пиктографии — примитивного рисуночного письма, содержавшего свыше полутора тысяч знаков-рисунков. каждый клинописный знак а их насчитывалось около четырех сотен — мог в зависимости от контекста читаться как слог и как одно целое слово. для людей, знавших язык, выбор того или иного чтения знака не составлял особого труда, т. к. лишь 70 — 80 знаков были наиболее употребительными. кстати, в них почти невозможно было узнать исходный знак-рисунок.

в финикийцы известны, прежде всего, как предприимчивые торговцы и отважные мореплаватели. они имели многочисленные колонии по всему средиземноморью, их торговые корабли плавали и на британские острова, и в индию. услугами моряков-финикийцев пользовались многие соседние государства. надо ли говорить, как необходимо было правителям финикии, купцам и мореплавателям простая и надежная письменность. соседствуя с египтом, финикийцы хорошо знали египетское письмо. известна им была и клинопись. но слишком сложными казались им эти письмена — им нужно было что-то более доступное, практичное. и это «что-то» они нашли в изобретении гиксосов. алфавит гиксосских писцов не успел получить окончательного оформления в систему письменности по причине кратковременности существования гиксосского государства. взяв его за основу, в южной финикии была создана своя система письменности. финикийский алфавит состоял из 22 знаков (букв), следовавших друг за другом в строгой последовательности. сами знаки-буквы имели простую для написания и запоминания форму. каждый знак-буква выражал определенный согласный звук. финикийцы дали буквам свои названия: для каждой буквы они подобрали слово, где первый звук соответствовал данной букве.

в том, что в одной стране возможно писцы не хорошо овладеваль письменностью и уменьем. а в двуречье писцы были более грамотней и умней.. возможно и в двуречье были строгие порядки. поэтому ученики так быстро и старались найчиться письму и чтению.

оскільки книгодрукування не існувало, книги переписували. найбільша книгописна майстерня функціонувала при софійському соборі. крім книгописців і палітурників, над виготовленням книг працювали редактори, перекладачі, художники, ювеліри й ін. тому книги являли собою дорогий витвір фахівців різних спеціальностей. наприклад, у візантії лише за одну з них можна було купити великий міський будинок або 12 га землі. вочевидь, не менше книга коштувала і в русі.

прекрасно оздоблені книги є безцінними пам'ятками українського середньовіччя. на жаль, до нашого часу їх збереглося небагато. з-поміж них слід виокремити реймське євангеліє - книгу, яку із собою в посазі до франції лнна ярославна, котра вийшла заміж за французького короля. вражає вишуканість художнього оформлення остроми-рового євангелія (1056-1057). яскравим свідченням високої майстерності письма та ілюстрування слугує ізборник святослава (1073). у ньому вперше вміщено груповий портрет реальних людей - святослава ярославича та його сім'ї. відомим є мстиславове євангеліє, написане у два стовпці гарним уставом на 213 аркушах.

розвивалася література: перекладна й оригінальна богословського і світського змісту. найдавнішою у східнослов'янських народів вважається руська редакція тексту нового заповіту -галицьке євангеліє (1144). поширювалося оригінальне письменство. почали з'являтися твори житійного жанру, в яких описувалося життя мучеників і подвижників. оповідання про окремі епізоди з життя святих об'єднувалися в збірки - патерики. найвизначнішим із них є києво-печерський патерик.