Кто из нижегородцев встречал царя петра 1 в первое и второе посещение нижнего новгорода? ​ ,

из сердцевины растения папирус(название раст.) нарезали тонкие полоски поперек ствола. 2-3 дня они набухали в свежей воде. потом их обкатывали несколько раз деревян. скалками(чтоб стали плоскими, широкими и тонкими, почти прозрачными). укладывали затем друг на друга слоями и под прес на солнце сушить. разглаживали.

ярославом мудрым в 11 веке.

для древних греков «пуп земли» находился в мирной ложбине, затерянной среди отрогов парнаса - в дельфах почему для установки священного оракула были выбраны дельфы    . в одном из греческих мифов говорится, что отец богов, зевс     решил определить, где находится центр земли. для этого он с противоположных концов мира одновременно     повелел двум орлам лететь с одного края мира на другой: первый спешил с востока на запад, а второй - в обратную сторону. там, где им суждено было встретиться, и быть середине мира. этим местом оказались дельфы. с тех пор об этой напоминает искусно изваянный камень - омфал («пуп земли»). он отмечает, как полагали греки, центр ойкумены.греки  посвятили это священное место богу аполлону, предсказателю будущего, ведь именно в окрестности дельф он сразил громадного змея пифона. по приказу геи тот охранял ее святилище.      легенда рассказывает, что сначала дельфийский оракул принадлежал не аполлону, а богине земли гее и первой прорицательницей была нимфа дафна. аполлон завладел святилищем, убив тифона — змея-дракона, сторожившего оракула, а дафна, преследуемая аполлоном, чтобы спастись, превратилась в лавровое дерево. с тех пор лавровое дерево стало священным деревом дельф. а в честь оракула аполлона в дельфах регулярно устраивались спортивные состязания — пифийские игры.тысячи греков - от простых людей до царей - каждый год отправлялись в дельфы, чтобы получить у жриц аполлона ответы на вопросы, которые более всего волновали их.

під час великого посту 1653 року нікон оголосив проведення церковної реформи, що мала на меті уподібнення російської церкви іншим православним церквам. йшлося про обрядові і літургійні відмінності, що сформувалися протягом кількох віків між православними церквами. відмінності стосувалися кількості пальців, якими виконувалося хресне знамення, кількості разів вимови слова «алилуя» під час служби, напрямку руху процесії навколо святинь, кількості просфор при причащенні, написання імені ісуса.підняте ніконом питання реформи знайшло повну підтримку царя олексія, у перекладах богослужбової літератури надав київський монах єпифаній славинецький. 1654 року реформи були затверджені церковним собором, окрім обрядових особливостей постановлено було також у відповідність з візантійськими і богослужбову літературу.проте реформа знайшла ів і призвела до розколу церкви на прихильників реформи — «ніконіан» та ів — «старообрядців» або «розкольників», яких очолив аввакум петрович. аввакум вважав, що старі російські книги краще відпові православній вірі, тоді як нікон керувався політичними мотивами — бажанням оволодіти константинополем і служити у святій софії в співслужінні з константинопольським патріархом.владна підтримка ніконіанських реформ вирішила їх успіх. прихильників старого обряду 1656 року було постановлено відлучати від церкви, а згодом і піддавати суворим карам. так, був страчений митрополит коломни павел, ув'язнена і загинула від голоду бояриня феодосія морозова. широко практикувалося спалення заживо вірних у зрубі, зокрема 1682 року такої участі зазнав і сам протопоп аввакум. переслідування старообрядців спонукало їх до втечі до глухих районів московського царства або закордон.