Ф. лагарп в одном из писем александру 1 отмечал, что в россии никакие реформы не могут быть успешными без просвещения населения. как вы думаете почему? как реагировал на это император?

оно означает, что нужно поссорить две страны. они начнут воевать и ослабнут. их легко завоевать

пиренейский полуостров был завоеван арабами к 718году, и на бывших испанских землях они образовали эмират, входящий в состав халифата омейядов. в 756 году был образован независимый кордовский эмират, а в 929году кордовский халифат. в1031 году он распался на множество мелких эмиратов.

укрепилось и модернизировалось самодержавие. оживилась общественная жизнь, появились зачатки гражданского общества. усилилось крепостничество, но впервые был поставлен вопрос о смягчении или даже отмене крепостного права. зародились понятия свободы и прав личности. и хотя их распространение не выходило за рамки духовной элиты общества, но, осознав их значение, дворянская интеллигенция начала впоследствии борьбу за предоставление свободы всему народу. политика " либерализма" правительства способствовала зарождению капиталистического уклада и началу разложения крепостнических отношений. некоторые негативные последствия политики "просвещенного абсолютизма", неспособность реализовать декларируемые либеральные принципы часть общества к разочарованию в реформистской политике верхов и зарождению радикальных революционных идей.

під час великого посту 1653 року нікон оголосив проведення церковної реформи, що мала на меті уподібнення російської церкви іншим православним церквам. йшлося про обрядові і літургійні відмінності, що сформувалися протягом кількох віків між православними церквами. відмінності стосувалися кількості пальців, якими виконувалося хресне знамення, кількості разів вимови слова «алилуя» під час служби, напрямку руху процесії навколо святинь, кількості просфор при причащенні, написання імені ісуса.підняте ніконом питання реформи знайшло повну підтримку царя олексія, у перекладах богослужбової літератури надав київський монах єпифаній славинецький. 1654 року реформи були затверджені церковним собором, окрім обрядових особливостей постановлено було також у відповідність з візантійськими і богослужбову літературу.проте реформа знайшла ів і призвела до розколу церкви на прихильників реформи — «ніконіан» та ів — «старообрядців» або «розкольників», яких очолив аввакум петрович. аввакум вважав, що старі російські книги краще відпові православній вірі, тоді як нікон керувався політичними мотивами — бажанням оволодіти константинополем і служити у святій софії в співслужінні з константинопольським патріархом.владна підтримка ніконіанських реформ вирішила їх успіх. прихильників старого обряду 1656 року було постановлено відлучати від церкви, а згодом і піддавати суворим карам. так, був страчений митрополит коломни павел, ув'язнена і загинула від голоду бояриня феодосія морозова. широко практикувалося спалення заживо вірних у зрубі, зокрема 1682 року такої участі зазнав і сам протопоп аввакум. переслідування старообрядців спонукало їх до втечі до глухих районів московського царства або закордон.