Разскажите в нескольких словах про яна 2 казимира и его правлении

ян казимир більшість свого життя залишався в тіні свого брата — владислава iv вази. він мав небагатьох друзів серед польської шляхти, оскільки відкрито симпатизував австрії і демонстрував байдужість та презирство до польської культури. недружній, скритний, ділячи свій час між марнотратним гулянням і релігійним роздумом, не люблячи політику; не мав ні сильної владної бази, ні впливу в польському дворі. він був талановитим військовим командиром, продемонструвавши здібності в смоленський війні проти московської держави (1633).

у 1635 році ян казимир відправився на дипломатичну місію до відня, яку він залишив, щоб приєднатися до армії священної римської імперії і битися з францією. після того, як його полк був розбитий в битві, він провів рік розкішного мешкання при віденському дворі.

у 1636 р. він повернувся до польщі і закохався в баронесу гулдентерн (guldentern), але король владислав iv завадив його бажанню оженитися. у відплату владислав спробував зробити його монархом курляндії, але сеймом було накладено вето. образившись, ян казимир в 1638 р. відправляється до іспанії, щоб стати віце-королем португалії, але був захоплений французькими агентами і поміщений у в'язницю за наказом кардинала рішельє. у 1640 році був звільнений дипломатичною місією воєводи смоленського kшиштoфа koрвiна ґoсєвського.

у 1641 році ян казимир вирішив стати єзуїтом. у 1642 році він знову залишив польсько-литовську державу, свою сестру до німеччини. у 1643 році він приєднався до єзуїтів, не зважаючи на опозицію короля владислава, викликаючи дипломатичний розкол між польщею і римським папою. ян казимир став кардиналом, але в грудні 1646 року, знайшовши себе негідним до духовного життя, він повернувся до польщі. у жовтні 1647 році він, як кардинал, пішов у відставку, щоб взяти участь у виборах на польську корону, спробував здобути підтримку габсбургів.

ян казимир 1630-ті.

ян казимир одружився з вдовою брата — французькою княгинею марією луїзою ґонзагою (пол. ludwika maria gonzaga) (травень 1649 яка була головною підтримкою схильному до депресії короля.

ян казимир у перуці (невідомий художник, xvii століття).

ян казимир без перуки (невідомий художник, xvii століття).

правління

17 листопада 1648 отримав польську корону після смерті свого брата короля владислава iv. правління останнього вази в польсько-литовській державі ознаменувалося війнами: воював з козаками (1648—1649) i (1651—1654), з московією(1654—1656) i (1660—1667), з швецією («потоп») (1655—1660). протягом потопу майже вся польща була захоплена , які, щоправда, не могли зберегти більшість своїх завоювань і були змушені відступити, спустошивши всю країну.

у 1648 під впливом канцлера єжи оссолінського бажав порозумітись з гетьманом україни богданом хмельницьким. однак у 1649, позбавлений ілюзій, вирушив на чолі коронного війська. 15-16 серпня 1649 програв зборівську битву та підписав зборівський договір з богданом хмельницьким.

у червні 1651 вів польське військо у берестецький битві. поляки одержали перемогу завдяки тактичним здібностям яна казимира та зраді татарського хана іслама-гірея iii. підсумком битви стало підписання білоцерківського договору 28 вересня 1651.

у січні 1654 богдан хмельницький уклав договір з московською державою на переяславський раді. за цім договором україна входила в склад московії на правах автономії.

цей договір також значив розрив московською державою «вічного» поляновського миру 1634. московський цар олексій i михайлович повів військо на литву, захоплюючи полоцьк, смоленськ, вітебськ і могильов. поляки примирилися з татарами та послали військо в україну. 29 січня 1655 почалася битва під охматовим між польсько-татарськими силами під проводом гетьмана великого коронного станіслава «ревери» потоцького та козацько-московськими силами богдана хмельницького і василя шереметьєва. козацько-московські війська відступили. татари пішли до криму, захоплюючи бранців на шляху. весною 1655 московські війська захопили вільно. після нападу швеції на річ посполиту з московською державою було укладено віленське перемир'я.

напад швеції в 1655 спочатку не вдавалося відбити, і військо карла х густава захопило коронні землі та частину литви, в тому числі варшаву та краків. ситуація була критичною, але шведське військо несподівано зазнало поразки при облозі монастиря ясна гора (листопад-грудень 1655) у ченстохові завдяки заступництву чудотворної ікони божої матері. шведів було вигнано та 3 травня 1660 укладено олівський мир. у знак подяки за збереження польщі король оголосив ікону ченстоховської божої матері заступницею усієї польщі, а саму діву марію - королевою польщі. ян казимир був вимушений відмовитися від претензій до шведської корони і визнав суверенітет швеції над лівонією та містом рига.

наверно иван тащука

95%

1. хаммура́пи (букв. «старший родич — целитель») — царь вавилона (ок. 1793 — 1750 гг. до н. из i вавилонской (аморейской) династии. аахеперкара тутмос i — фараон египта из восемнадцатой династии нового царства, правивший между 1508 и 1494 до н. э. ту́тмос iii менхеперра (или минхеперра) — шестой фараон xviii династии древнеегипетских фараонов (1490, фактически 1468—1436 до н. э.; по другим данным, 1479—1425 до н. э., 1503—1447 до н. э. или 1525—1471 до н. хаммурапи был раньше.

2.царь хаммурапи своим законодательством попытался оформить и закрепить общественный строй государства, господствующей силой в котором должны были явиться мелкие и средние рабовладельцы. какое большое значение придавал хаммурапи своей законодательной деятельности, видно уже из того, что он приступил к ней в самом начале своего правления; 2-й год его царствования назван годом, когда “он установил право стране”. правда, этот ранний сборник законов не дошёл до нас; известные науке законы хаммурапи относятся уже к концу его царствования. эти законы были увековечены на большом чёрном базальтовом столбе. наверху лицевой стороны столба изображён царь, стоящий перед богом солнца шамашем — покровителем суда. под рельефом начертан текст законов, заполняющий обе стороны столба. текст распадается на три части. первой частью является обширное введение, в котором хаммурапи объявляет, что боги передали ему царство для того, “чтобы сильный не притеснял слабого”. затем следует перечисление благодеяний, которые были оказаны хаммурапи своего государства. среди них упоминаются города крайнего юга во главе с ларсой, а также города по среднему течению евфрата и тигра — мари, ашшур, ниневия и др. следовательно, базальтовый столб с законами хаммурапи был воздвигнут им уже после победы над римсином и подчинения государств, расположенных по среднему течению евфрата и тигра, т. е. в начале 30-х годов его правления. надо полагать, что копии законов были изготовлены для всех крупных городов его царства. после введения следуют статьи законов, которые, в свою очередь, заканчиваются обстоятельным заключением. памятник сохранился, в общем, хорошо. лишь статьи последних столбцов лицевой стороны были стёрты. очевидно, это было сделано по повелению эламского царя, перевёзшего после своего вторжения в двуречье этот памятник из вавилонии в сузы, где он и был найден. на основании сохранившихся следов можно установить, что на выскобленном месте было начертано 35 статей, а всего в памятнике насчитывается 282 статьи. на основании различных копий, найденных в раскопанных древних библиотеках ниневии, ниппура, вавилона и др., можно восстановить большую часть уничтоженных эламским завоевателем статей.

3.должник,а тоесть его жена или дети отрабатывали долг только 3 года.их нельзя было продать или убить.а с рабом делай,что хочешь.