Как трактует „повесть временных лет “слово русь

большинство приезжих людей стремились «переплавиться», стать просто американцами.

в древнем египте наряду со значками , обозначавшими целые понятия и слова, существовали и другие знаки, обозначавшие слоги и даже отдельные звуки . потребность в таких знаках очевидна, так как не все можно выразить в виде изображений (прежде всего, это касается личных имен). в этих случаях египтяне превращали слова иероглифы в буквы иероглифы, из которых и составлялись слова, подлежащие передаче на письме согласно их звучанию. например иероглиф «хт» — изображение дома — сделался двухбуквенным иероглифом, обозначающим звук [хт], иероглиф «мн» — изображение шахматной доски — стал иероглифом, обозначающим два звука [мн] и т.д. на первых порах значение фонетических иероглифов было , но со временем их роль все более возрастала, и в последние века существования египетской письменности значение фонетических иероглифов стало господствующим

переделить землю.участвовать независимо от знатности в государством.

оскільки книгодрукування не існувало, книги переписували. найбільша книгописна майстерня функціонувала при софійському соборі. крім книгописців і палітурників, над виготовленням книг працювали редактори, перекладачі, художники, ювеліри й ін. тому книги являли собою дорогий витвір фахівців різних спеціальностей. наприклад, у візантії лише за одну з них можна було купити великий міський будинок або 12 га землі. вочевидь, не менше книга коштувала і в русі.

прекрасно оздоблені книги є безцінними пам'ятками українського середньовіччя. на жаль, до нашого часу їх збереглося небагато. з-поміж них слід виокремити реймське євангеліє - книгу, яку із собою в посазі до франції лнна ярославна, котра вийшла заміж за французького короля. вражає вишуканість художнього оформлення остроми-рового євангелія (1056-1057). яскравим свідченням високої майстерності письма та ілюстрування слугує ізборник святослава (1073). у ньому вперше вміщено груповий портрет реальних людей - святослава ярославича та його сім'ї. відомим є мстиславове євангеліє, написане у два стовпці гарним уставом на 213 аркушах.

розвивалася література: перекладна й оригінальна богословського і світського змісту. найдавнішою у східнослов'янських народів вважається руська редакція тексту нового заповіту -галицьке євангеліє (1144). поширювалося оригінальне письменство. почали з'являтися твори житійного жанру, в яких описувалося життя мучеників і подвижників. оповідання про окремі епізоди з життя святих об'єднувалися в збірки - патерики. найвизначнішим із них є києво-печерський патерик.