Есе на тему "у чому полягали сильні і слабкі сторони британської цивілізаційної моделі в міжвоєнні роки? "

британія сплатила за участь у війні набагато більшу ціну, ніж передбачав будь-хто з її політиків. понад 10% населення було мобілізовано, 743 тис. британців загинуло, а 1,7 млн дістали поранення. таких важких втрат країна досі не знала. не менш складним було фінансове становище. внутрішній борг зріс у 10 разів і досяг 6,6 млрд фунтів стерлінгів, зовнішній — 1,2 млрд фунтів стерлінгів. уперше за свою історію велика британія перетворилася на країну-боржника. виробництво товарів скоротилося на 20%, через ослаблення зв’язків із колоніями відчувалася гостра нестача сировини. було втрачено 70% торговельного флоту. через припинення житлового будівництва, зростання цін і податків соціальне становище загострилося.

населення покладало відповідальність за все на лібералів, які керували урядом. незважаючи на активність їхнього лідера — прем’єр-міністра девіда ллойд джорджа, суттєво змінити ситуацію на краще в умовах війни не вдавалося. війна для великої британії завершилася перемогою, проте третину національного багатства країна вже втратила.

у грудні 1918 р. відбулися перші післявоєнні парламентські вибори, які назвали «виборами хакі», оскільки на них провідною була тема війни. коаліція лібералів і консерваторів здобула перемогу. однак у її складі консерватори суттєво посилили свої позиції. д. ллойд джордж зберіг посаду прем’єр-міністра коаліційного уряду лібералів і консерваторів.

потому что многие страны европы были христианскими и для того чтобы у россии был авторитет,грамотность.русь вошла в число христианских стран а это значит что окрепли её связи с другими государствами

избранная рада - это совещательный орган при иване грозном. все реформы были направлены на централизацию власти, укреплению войска, укрепление позиций, такого сословия как дворянство, но в тоже время происходило полное закрепощение крестьян.

1500 г - ограничение местничества.

обычно молодые люди из знатных семей занимали высокие посты сразу же по выходе на службу. но многие из них были совершенно не сообразительны. поэтому иван четвертый стал и людей знатного происхождения помещать на достаточно низкие посты, для того чтобы они набирались опыта. это не считалось, по его мнению, местничеством.

1500г - создание стрелецкого войска(военная реформа). было созданно постоянное войско стрельцов, вооруженное пищалями(огнестрельным оружием). каждый состоятельный дворянин должен был с кажды 100 четвертей приводить по воину с собой во время войны.

1555-1556 г - стали выборными посты руководителей уездов и городов.

1500г. - создание системы приказов. теперь вместо разовы поручений боярам, появились приказы - исполнительные органы. были приказы: посольский, челобитный,поместный и другие.