Как называлась мононорма в древней индии?

Мононорма  — норма, соединяющая в себе правило поведения общесоциального, религиозного и правового характера. существовала ранее по крайней мере в некоторых догосударственных обществах. например, естественное разделение функций в трудовом процессе между мужем и женой, взрослым и ребёнком рассматривалось одновременно как производственный обычай, как норма морали и как веление религии. в мононормах права и обязанности человека сливаются как бы воедино. в качестве письменных примеров мононорм рассматриваются  свод законов хаммурапи,  ману-смрити, законодательство  моисея. термин «мононорма» был введен известным советским  этнографом  а. и. першицом  в 1970-х годах[1]. на западе теория першица о мононормах не получила широкой поддержки, поскольку была основана на  марксистско-ленинскойфилософии и устаревших взглядах на первобытное общество[2].

в южном двуречье нет гор, строительного камня и леса. из глины возводили стены домов, лепили фигурки богов, на глине писали.

ремесленники использовали дорогую привозную древесину, которая ценилась и являлась можно так сказать предметом роскоши

оскільки книгодрукування не існувало, книги переписували. найбільша книгописна майстерня функціонувала при софійському соборі. крім книгописців і палітурників, над виготовленням книг працювали редактори, перекладачі, художники, ювеліри й ін. тому книги являли собою дорогий витвір фахівців різних спеціальностей. наприклад, у візантії лише за одну з них можна було купити великий міський будинок або 12 га землі. вочевидь, не менше книга коштувала і в русі.

прекрасно оздоблені книги є безцінними пам'ятками українського середньовіччя. на жаль, до нашого часу їх збереглося небагато. з-поміж них слід виокремити реймське євангеліє - книгу, яку із собою в посазі до франції лнна ярославна, котра вийшла заміж за французького короля. вражає вишуканість художнього оформлення остроми-рового євангелія (1056-1057). яскравим свідченням високої майстерності письма та ілюстрування слугує ізборник святослава (1073). у ньому вперше вміщено груповий портрет реальних людей - святослава ярославича та його сім'ї. відомим є мстиславове євангеліє, написане у два стовпці гарним уставом на 213 аркушах.

розвивалася література: перекладна й оригінальна богословського і світського змісту. найдавнішою у східнослов'янських народів вважається руська редакція тексту нового заповіту -галицьке євангеліє (1144). поширювалося оригінальне письменство. почали з'являтися твори житійного жанру, в яких описувалося життя мучеників і подвижників. оповідання про окремі епізоди з життя святих об'єднувалися в збірки - патерики. найвизначнішим із них є києво-печерський патерик.