Відмінності першого и другого універсалів?

Різні положення 1 універсал вимога надати україні автономію в рамках демократичної та федеративної росії; - обрання на основі загального прямого таємного голосування українських установчих зборів; - уцр проголошувала себе виразником усенародної волі та брала на себе в цьому зв'язку всю повноту політичної відповідальності; - універсал закликав українських громадян до згоди і взаєморозуміння з демократичними силами інших націй; - в універсалі містилася вимога усунення на місцях окремих осіб і організацій, що «вороже ставились до ідеї української незалежності», але не насильницькими , а шляхом їхнього переобрання; - проголошувалася необхідність створення української скарбниці за рахунок організації збирання податків з населення; - містився заклик до населення створювати органи влади на місцях, які б перебували у підпорядкуванні уцр; - засуджувалася політика тимчасового уряду на переговорах із представниками уцр. тимчасовий уряд засудив i універсал уцр як документ «злочинний і сепаратистський». наприкінці червня до києва прибула з петрограда делегація тимчасового уряду. за кілька днів переговорів їй вдалося змусити уцр піти на компроміс і відмовитися від деяких положень i універсалу. 2 універсал - українська центральна рада має поповнитися представниками від інших народів, які живуть в україні; - поповнена центральна рада утворює генеральний секретаріат, склад якого затверджує тимчасовий уряд; а українська центральна рада починає розробку закону про автономічний устрій україни, який має бути затверджений всеросійськими установчими зборами. до затвердження цього закону, уцр зобов'язується не ставити питання про надання автономії україні; - українська центральна рада призначає своїх представників для роботи при військовому міністрі тимчасового уряду, генеральному штабі та верховному головнокомандувачі, на яких покладалася безпосередня організація українських військових частин; - формування українського війська здійснюється під контролем тимчасового уряду.

1)на собравшемся вече князь объявил новгородцам: "есть у меня дела на руси, а вы вольны в князьях", – после чего вместе с дружиной отбыл восстанавливать справедливость на юг.

2) 4 апреля 1147 года. в этот день суздальский князь юрий долгорукий пригласил для встречи своего друга и союзника - черниговского князя святослава ольговича: "приди ко мне, брате, в москов! "

3) в 1174 году бояре убили князя владимиро-суздальского андрея боголюбского. могли и ему такое сказать. да и на галичине бояре были весьма борзыми. ну и великий новгород, конечно.

1)во владимиро-суздальском княжестве князь стал полновластным правителем потому, что а)северо-восточные земли осваивались по инициативе князей, они строили здесь новые горолда, не допуская вечевых вольностей

2) в новгороде сложилась республиканская форма правления потому, что б) город был крупнейшим центром государственности и в нём были сильны вечевые традиции;