1. на каких материках саванны занимают наибольшую площадь? 2. назовите известные вам названия тропических пустынь. !

гідроенергетичні технології мають багато пере­ваг, але є й значні недоліки. приміром, дощові се­зони, низькі водні ресурси під час засухи можуть сер­йозно впливати на кількість виробленої енергії. це може стати значною проблемою там, де гідроенер­гія складає значну частину в енергетичному комп­лексі країни; будівництво гребель є причиною бага­тьох проблем: переселення мешканців, пересихан­ня природних русел річок, замулення водосховищ, водних суперечок між сусідніми країнами, значної вартості цих проектів. будівництво гес на рівнин­них річках призводить до затоплення великих тери­торій. значна частина площі водойм, що утворю­ються, — мілководдя. у літній час за рахунок со­нячної радіації в них активно розвивається водяна рослинність, відбувається так зване «цвітіння» води. у цілому реальний радіаційний вплив аес на природне сере­довище є набагато (у 10 і більше разів) меншим при­пустимого. якщо врахувати екологічну дію різнома­нітних енергоджерел на здоров'я людей, то серед не відновлюваних джерел енергії ризик від нормаль­но працюючих аес мінімальний як для працівників, діяльність яких пов'язана з різними етапами ядер­ного паливного циклу, так і для населення. ­ний радіаційний внесок атомної енергетики на всіх етапах ядерного паливного циклу нині становить близько 0,1 % природного фону і не перевищить 1 % навіть при найінтенсивнішому її розвитку в майбут­ньому. невиправним лихом для україни залишається чорнобильська трагедія. але вона більше стосуєть­ся того соціального строю, що її породив, ніж атом­ної енергетики. адже ні на одній аес у світі, крім чорнобильської, не було аварій, що безпосередньо призвели до загибелі людей.

каждый ландшафт земли — это .блюдо, в планетной кухне,  «изысканное кушанье», приготовленное самой природой из горных пород, воздуха, растений и животных, заправ­ленное  влагой  и солнечным теплом. всё это намешано в разных пропорциях и различных вариантах. в результате этого мы имеем «на столе» арктические  пустыни  и влажные тропические леса, степи и саванны, пустыни и муссонные леса. «вкус блюда» (внешний облик ландшафта, его структура) зависит в основном от соотношения количества  воды  и  тепла.  поступление этих главных «продуктов» связано с широтой мест­ности. поэтому получающиеся «блюда» — ландшафты — расставлены наземном «столе» главным образом полосами -вдоль параллелей. бывают и исключения, когда вмешиваются горы, морские течения, нарушающие строгий порядок «сер­вировки». больше всего тепла и влаги в районе экватора, где располагаются богатейшие ландшафты влаж­ных экваториальных и тропических лесов. меньше всего — у полюсов, на северной и южной вершинах планеты. там влачат существование скудные ландшафты арктических и антарктических пус­тынь. именно в таком порядке — от богатства к скудности — построен рассказ о разных ландшафтах земли.