Расставьте районы России в порядке уменьшения их доли в общей площади жилищного фонда страны: - Центральная Россия
- Северный Кавказ
- Урал
- Западная Сибирь
- Поволжье ​

гідроенергетичні технології мають багато пере­ваг, але є й значні недоліки. приміром, дощові се­зони, низькі водні ресурси під час засухи можуть сер­йозно впливати на кількість виробленої енергії. це може стати значною проблемою там, де гідроенер­гія складає значну частину в енергетичному комп­лексі країни; будівництво гребель є причиною бага­тьох проблем: переселення мешканців, пересихан­ня природних русел річок, замулення водосховищ, водних суперечок між сусідніми країнами, значної вартості цих проектів. будівництво гес на рівнин­них річках призводить до затоплення великих тери­торій. значна частина площі водойм, що утворю­ються, — мілководдя. у літній час за рахунок со­нячної радіації в них активно розвивається водяна рослинність, відбувається так зване «цвітіння» води. у цілому реальний радіаційний вплив аес на природне сере­довище є набагато (у 10 і більше разів) меншим при­пустимого. якщо врахувати екологічну дію різнома­нітних енергоджерел на здоров'я людей, то серед не відновлюваних джерел енергії ризик від нормаль­но працюючих аес мінімальний як для працівників, діяльність яких пов'язана з різними етапами ядер­ного паливного циклу, так і для населення. ­ний радіаційний внесок атомної енергетики на всіх етапах ядерного паливного циклу нині становить близько 0,1 % природного фону і не перевищить 1 % навіть при найінтенсивнішому її розвитку в майбут­ньому. невиправним лихом для україни залишається чорнобильська трагедія. але вона більше стосуєть­ся того соціального строю, що її породив, ніж атом­ної енергетики. адже ні на одній аес у світі, крім чорнобильської, не було аварій, що безпосередньо призвели до загибелі людей.

баренцево 6.1

черное 0.1

охотское 13.2

белое 10

западный кавказ — часть горной системы большого кавказа, расположенная к западу от эльбруса. часть западного кавказа от анапы до горы фишт характеризуется низкогорным и среднегорным рельефом (так называемый северо-западный кавказ), далее к востоку до эльбруса горная система приобретает типичный альпийский облик с многочисленными ледниками и высокогорными формами рельефа. в более узком понимании, которого придерживаются в альпинистско-туристической , к западному кавказу относят только часть главного кавказского хребта от горы фишт до эльбруса. для альпинистов и туристов на западном кавказе наиболее популярны районы: домбай, архыз, узункол.

алтай горная система, которая расположена на стыке россии (южная сибирь), китая и монголии. центральная часть района - наиболее труднодоступная и высокогорная, с высотами до 3500-4000 метров. в горном алтае выделяются два основных хребта: северный, включающий северный чуйский хребет, и катунский хребет, в котором расположена высочайшая точка алтая гора белуха (4506

1)равни́ны — участки поверхности суши, дна морей и океанов, для которых характерны: небольшое колебание высот (до 200 м) и незначительный уклон местности (до 5°). 

по структурному признаку выделяют равнины платформенных и орогенных (горных) областей.

  2)виды равниннизменные равнины - до 200 м. абсолютной высоты (западно-сибирская), в том числе ниже уровня океана (часть прикаспийской). возвышенные равнины - от 200 до 500 м. ( возвышенность). нагорные равнины - с высотами более 500 м. (в иранском нагорье). кроме почти горизонтальных (платформенных), в предгорьях распространены наклонные, а в межгорных впадинах вогнутые равнины