Как при степные растения и животные к природным условиям

ответ: Растения Степи - это области слишком сухие для деревьев, но достаточно влажные для трав. Травы, растущие в степи переносить засуху и быстро восстанавливаются даже после лесных пожаров, нередких в сухое и жаркое время года. Сгорает только верхняя часть травы, а корни и основания стеблей сохраняется. Поэтому у одних растений стебли и листья сильно опущены или имеют восковой налёт, у других жёсткие стебли покрыты узкими листочками, свёртывающимися в сухое время года; третьи мясистые и сочные стебли и листья с запасом влаги. У некоторых растений корни уходят глубоко в землю, у других образуют клубни, луковицы Животные Животные степи при к жизни в условиях открытой местности, засушливого климата, периодов бескормицы. Например, сайгаки к быстрому бегу, и это их от преследования волков и позволяет пробегать большие расстояния в поисках воды и пищи. Многие животные имеют окраску под цвет сухой травы. Это им прятаться от врагов, а также незаметно подкрадываться к своей жертве. Многочисленные грызуны (мыши полёвки, суслики, сурки) живут в норах, в которых они размножаются от врагов, укрываются от жары и холода. Степные птицы из-за отсутствия деревьев устраивают свои гнёзда на земле (жаворонки, дрофы, перепела степные орлы, болотные совы).

Объяснение:  Животные при так. Сайгаки к быстрому бегу, и это их от врагов, и быстро бегать в поиски пищи, воды. Многие имеют окраску под цвет сухой травы (степной жаворонок, сутки, суслики.) Это им спрятаться от врагов, а также незаметно подкрадываться к добыче. Некоторые роют норы чтоб размножаться и от врагов (сутки, суслики, полевые мыши) Растения в степях растут травы, которые хорошо переносят летнюю жару и зной. У большинства растений узкие листья,которые испоряют мало влаги, и длинные ветвистые корни, с которых они могут доставать воду из глубоких слоев почвы.

гідроенергетичні технології мають багато пере­ваг, але є й значні недоліки. приміром, дощові се­зони, низькі водні ресурси під час засухи можуть сер­йозно впливати на кількість виробленої енергії. це може стати значною проблемою там, де гідроенер­гія складає значну частину в енергетичному комп­лексі країни; будівництво гребель є причиною бага­тьох проблем: переселення мешканців, пересихан­ня природних русел річок, замулення водосховищ, водних суперечок між сусідніми країнами, значної вартості цих проектів. будівництво гес на рівнин­них річках призводить до затоплення великих тери­торій. значна частина площі водойм, що утворю­ються, — мілководдя. у літній час за рахунок со­нячної радіації в них активно розвивається водяна рослинність, відбувається так зване «цвітіння» води. у цілому реальний радіаційний вплив аес на природне сере­довище є набагато (у 10 і більше разів) меншим при­пустимого. якщо врахувати екологічну дію різнома­нітних енергоджерел на здоров'я людей, то серед не відновлюваних джерел енергії ризик від нормаль­но працюючих аес мінімальний як для працівників, діяльність яких пов'язана з різними етапами ядер­ного паливного циклу, так і для населення. ­ний радіаційний внесок атомної енергетики на всіх етапах ядерного паливного циклу нині становить близько 0,1 % природного фону і не перевищить 1 % навіть при найінтенсивнішому її розвитку в майбут­ньому. невиправним лихом для україни залишається чорнобильська трагедія. але вона більше стосуєть­ся того соціального строю, що її породив, ніж атом­ної енергетики. адже ні на одній аес у світі, крім чорнобильської, не було аварій, що безпосередньо призвели до загибелі людей.

площадь находим по формуле s=a*b*sin(a) (произведение сторон на синус угла между ними) s=5*8*(корень из 2)/2=28,28