Какое из перечисленных утверждений о литосфере является верным? 1) при взаимодействии литосферных плит край материковой плиты медленно погружается под океаническую плиту. 2) при взаимодействии литосферных плит края океанической и материковой плит одновременно сминаются в складки, образуя срединно-океанические хребты. 3) при взаимодействии литосферных плит край океанической плиты медленно погружается под материковую плиту. 4) при взаимодействии литосферных плит края океанической и материковой плит одновременно сминаются в складки, образуя горные системы материков

східноєвропейська платформау межах східноєвропейської платформи виділяють такі тектонічні структури: український щит, волино-подільську плиту, галицько-волинську і дніпровсько-донецьку западини, донецьку складчасту область, воронезький кристалічний масив, причорноморську западину.український щитукраїнський щит є піднятою ділянкою платформи. кристалічні породи, що його , можна побачити в долинах річок, де вони часто виходять на поверхню. у сучасному рельєфі український щит представлений придніпровською та приазовською височинами. щит складений найдавнішими гірськими . їх вік становить 3,5-4 млрд. років. це граніти, гнейси, кварцити, пісковики та ін. докембрійська поверхня щита є нерівною, її перекриває потужна товща палеозойських, мезозойських і кайнозойських осадових гірських порід. український щит розбитий густою мережею глибинних розломів на окремі, зміщені один відносно одного, блоки. з розломами пов'язана більшість річкових долин. такими ж розломами щит відокремлюється від дніпровсько-донецької западини, причорноморської западини та волино-подільської плити. у місцях, де осадових порід мало, кристалічні виходять на поверхню.волино-подільська плитана захід від українського щита розташована волино-подільська плита. в її межах докембрійський залягає на глибинах 2000—2500 м. на північ від неї знаходиться галицька-волинська западина, де докембрійський опущений на глибину 3000-7000 м. на його поверхні залягають потужні товщі палеозойських, мезозойських та кайнозойських відкладів.дніпровська-донецька западинана схід від українського щита розташована дніпровська-донецька западина. у рельєфі на поверхні їй відповідає придніпровська низовина. дніпровсько-донецька западина знаходиться під осадовими на глибині до 12 км, що є однією з найбільших западин східноєвропейської платформи. вона виповнена осадовими ві палеозойського, мезозойського і кайнозойського періодів. з девонського і кам'яновугільного періодів пов'язані родовища нафти і газу, а також солі, що поховані під іншими осадовими .донецька складчаста областьна південний схід від дніпровсько-донецької западини розташована донецька складчаста область, виражена в сучасному рельєфі донецькою височиною — кряжем. там на поверхню виходять девонські і карбонові (кам'яновугільні) породи. це структура герцинського горотворення. з товщею карбонових відкладів, потужність яких досягає 12 км, пов'язані поклади кам'яного вугілля.воронезький кристалічний масивна північний схід від дніпровсько-донецької западини знаходиться схил воронезького кристалічного масиву. докембрійські породи, якими він складений, залягають на глибині від 150 до 900м. у сучасному рельєфі — це західні схили середньоросійської височини.причорноморська западинана південь від українського щита розташована причорноморська западина. у рельєфі їй відповідає причорноморська низовина. западина знаходиться на південній окраїні східноєвропейської платформи. докембрійський залягає тут на глибинах 600-3200 м, вище нагромадились палеозойські, мезозойські і кайнозойські відклади.

самыми значительными природными комплексами, на которые в первую очередь делится оболочка нашей планеты, являются материки и океаны. они отличаются как по составу природных компонентов, так и по связям между ними.

поверхность всего земного шара равна 510 млн. км 2 . большая ее часть занята мирового океана. термин “мировой океан” предложен в 1917 году ю.м.  шокальским в труде “океанография”. мировой океан - основная часть гидросферы, непрерывная водная оболочка нашей планеты (океаносфера), общностью солевого состава. он занимает около 71% поверхности земного шара, т.е. 361,1 млн. км 2 (средняя глубина - 3795 м, максимальная - 11022 м - марианский желоб в тихом океане). с 1845 г. идет дискуссия о подразделении мирового океана на составные части. в разные годы выделяли от трех до пяти океанов в составе мирового. сейчас мировой океан подразделяется на четыре гигантских акватории: тихий океан (50% от площади мирового), атлантический (25%), индийский (21%) и северный ледовитый (4%). некоторые характеристики океанов представлены в табл. vii .3 (см. с. 262 ).

на долю суши - материков и островов - приходится всего около 149 млн. км 2 , или 29% поверхности земли. материки (от рус. “мате­рый”, т.е. крепкий, большой), или континенты (от лат. “continens” - сплошной, непрерывный) - самые значительные массивы суши, большая часть которых выступает над уровнем моря, а окраинные части (шельф, материковый склон) покрыты океанов. в пределах материков характерна особая - континентальная - земная кора. она значительно мощнее земной коры океанического типа и имеет мощность от 25 км под равнинами и до 70-75 км под горными сооружениями. в современную геологическую эпоху существует шесть материков. в порядке убывания площадей их можно расположить таким образом: евразия, африка, северная америка, южная америка, антарктида и австралия. некоторые общие сведения о материках приводятся в табл. vii .1.