Чому вивчення океанів і морів є важливим?

океан та морські глибини здавна приваблюють людину, саме океан, за думкою більшості вчених, можна назвати «колискою життя». світовий океан відіграє важливу роль у формуванні клімату, його води здатні виробляти електроенергію (величезні енергетичні ресурси мають припливи і відпливи, океанічні течії і навіть хвилі), що при використанні належним чином може надати людству нескінченне джерело електроенергії, також він має величезні запаси біологічних та мінеральних ресурсів. вивчення океанів та морів має неоціненне значення для судноплавства, пошуку корисних копалин, риболовства, прокладання трубопроводів, розвитку електроенергетики. також не варто забувати, що надмірне втручання людини призводить до знищення та забруднення багатьох ресурсів океану, які можуть здатися нам невичерпними. тому, окрім вивчення використання океану, людям потрібні знання щодо його відновлення. на мою думку, головною метою для людини має бути бажання якомога довше співіснувати з природою та океаном у гармонії, а цьому сприяють подальші дослідження та правильне використання отриманих знань.

положительные: расположена в восточной европе, находится на пересечении международных путей сообщения, природные условия благоприятны для хозяйственного освоения территории страны, приграничные страны имеют достаточно высокий уровень развития, стабильные отношения с приграничными странами

негативные: расположена между странами входящими в нато и россией, зависит от поставок некоторых видов сырья (нефть, газ) из других стран, закрытость азово-черноморского бассейна, вблизи границ находятся страны или области с нестабильной политической ситуацией (непризнанное государство приднестровье)

каждый ландшафт земли — это .блюдо, в планетной кухне,  «изысканное кушанье», приготовленное самой природой из горных пород, воздуха, растений и животных, заправ­ленное  влагой  и солнечным теплом. всё это намешано в разных пропорциях и различных вариантах. в результате этого мы имеем «на столе» арктические  пустыни  и влажные тропические леса, степи и саванны, пустыни и муссонные леса. «вкус блюда» (внешний облик ландшафта, его структура) зависит в основном от соотношения количества  воды  и  тепла.  поступление этих главных «продуктов» связано с широтой мест­ности. поэтому получающиеся «блюда» — ландшафты — расставлены наземном «столе» главным образом полосами -вдоль параллелей. бывают и исключения, когда вмешиваются горы, морские течения, нарушающие строгий порядок «сер­вировки». больше всего тепла и влаги в районе экватора, где располагаются богатейшие ландшафты влаж­ных экваториальных и тропических лесов. меньше всего — у полюсов, на северной и южной вершинах планеты. там влачат существование скудные ландшафты арктических и антарктических пус­тынь. именно в таком порядке — от богатства к скудности — построен рассказ о разных ландшафтах земли.