То­чеч­ное тело мас­сой 0,5 кг сво­бод­но дви­жет­ся по глад­кой го­ри­зон­таль­ной плос­ко­сти па­рал­лель­но оси Ox со ско­ро­стью V = 4 м/с В мо­мент вре­ме­ни t = 0, когда тело на­хо­ди­лось в точке A, на него на­чи­на­ет дей­ство­вать сила  мо­дуль ко­то­рой равен 1 Н. Чему равна ко­ор­ди­на­та этого тела по оси Оy в мо­мент вре­ме­ни t = 4 с?​

1 (па)=f/s (н/м²)=qgh (кг/(м*с² (для ртутного столба - q-плотность ртути в кг/м³, h -высота ртутного солба в метрах)

p=qgh=13546*9,8*(740/1000)=132,76*740=98 236 па

µ=епол/еполн=a/a+q

µ=9,8·10⁴/(9,8·10⁴+4,19·10⁴)=9,8·10⁴/13,89·10⁴≈0,71≈71%

a=δv/δt

δv=7,2-72=-64,8 км/ч=-18 м/с

δt=3 с

a=-18/3

a=-6 м/с²

магнітне поле є векторним полем, тобто з кожною точкою простору пов'язаний вектор магнітної індукції який характеризує величину і напрям магнітого поля у цій точці і може мінятися з плином часу. поряд з вектором електромагнітної індукції , магнітне поле також описується вектором напруженості .

у вакуумі ці вектори пропорційні між собою: , де k - константа, що залежить від вибору системи одиниць. в системі сі, k = μ0 - так званій магнітній проникності вакууму. деякі системи одиниць, наприклад сгсг, побудовані так, щоб вектори індукції та напруженості магнітного поля тотожно дорівнювали один одному: .

однак у середовищі ці вектори є різними: вектор напруженості описує лише магнітне поле створене рухомими (струмами) ігноруючи поле створене середовищем, тоді як вектор індукції враховує ще й вплив середовища:

де - вектор намагніченості середовища.