При електризації тертям з тіла а на тіло в перейшло 15*10^14 електронів. якай заряд має тіло b

f=jbl

возмем единичную длину проводника =1 м

b=0.5/(20*1)=0.025 тл

плотность железа 7,87 кг/дм³, плотность алюминия - 2,70 кг/дм³.

пусть х - объем кусков железа и алюминия. тогда получаем уравнение

7,87 * х - 2,70 * х = 5,17 * х = 12,75 , откуда х = 12,75 / 5,17 = 2,466 дм³

следовательно, масса алюминия  2,466 * 2,7 = 6,66 кг, а масса железа

2,466 * 7,87 = 19,41 кг

если сумма всех сил действующих на тело не равна нулю, то тело будет ускоряться, а значит приобретать скорость (или терять, в зависимости от того, двигалось ли тело до этого и в каком направлении по отношению к сумме всех сил). если равна, то если тело было в покое, то в нем и останется, а если двигалось, то будет двигаться и дальше с постоянной скоростью.

магнітне поле є векторним полем, тобто з кожною точкою простору пов'язаний вектор магнітної індукції який характеризує величину і напрям магнітого поля у цій точці і може мінятися з плином часу. поряд з вектором електромагнітної індукції , магнітне поле також описується вектором напруженості .

у вакуумі ці вектори пропорційні між собою: , де k - константа, що залежить від вибору системи одиниць. в системі сі, k = μ0 - так званій магнітній проникності вакууму. деякі системи одиниць, наприклад сгсг, побудовані так, щоб вектори індукції та напруженості магнітного поля тотожно дорівнювали один одному: .

однак у середовищі ці вектори є різними: вектор напруженості описує лише магнітне поле створене рухомими (струмами) ігноруючи поле створене середовищем, тоді як вектор індукції враховує ще й вплив середовища:

де - вектор намагніченості середовища.