Казка має чітку структуру: зачин, основна час тина, кінцівка. Міф може починатися довільно, а для казки характерні єдинопочаток («Були собі...», «Жили собі...», «У деякому царстві...» тощо) та однакові кінцівки («Стали жити-поживати і добра наживати...», «І я там був, мед-пиво пив...» тощо)
Казка:Невизначеність місця і часу дії.• Персонажі максимально типізовані, відсутня індивідуальність. • Обожнювання природи більшою чи меншою мірою. • Зображення фантастичних подій. • Сприймається слухачем як фантастика, вигадка, розповідається для того, щоб розважитися або з метою повчання. • Можлива велика кількість епізодів, прозова форма
Міф:Зображуване (незвичайне і фантастичне) претендує на певну достовірність у минулому.• Персонажі — конкретні люди зі своїми іменами і психологічними особливостями, але володіють незвичайними здібностями, надприродними якостями. • Природа не обожнюється, хоча окремі міфологічні мотиви й образи зберігаються. • Зображення незвичайних подій, наявність чудодійних предметів, перевтілення. • Незважаючи на вимисел, сприймається слухачем як достовірна розповідь. • Стисле зображення лише одного епізоду, прозова формування.
Популярные вопросы