Чим вкрито тіло павукоподібних ​

тело паукообразных покрыто небольшими ворсинками- хитином (волосками)

Тіло павукоподібних складається з головогрудей і черевця. Головогруди вкриті щільною кутикулою і включають шість сегментів. Кінцівки першого сегмента — хеліцери — є органами захоплення і подрібнення їжі. У павуків на кінчиках хеліцер відкриваються протоки отруйних залоз. Кінцівки другого сегмента — педипальпи — виконують функцію утримання здобичі, беруть участь у перенесенні сперми в статеві шляхи самки, слугують органами дотику. Кінцівки наступних чотирьох сегментів — ноги — беруть участь у пересуванні, плетінні павутини (павуки), викопуванні нірок, утриманні яєчного кокона, здобичі. Вони мають нюхові та дотикові рецептори. На відміну від ракоподібних обидві антени у павуків редукуються, фасеткові очі відсутні.

Черевце з'єднується з головогрудьми за до сьомого сегмента, який не несе кінцівок. Кінцівки черевця, які несуть «зябра», перетворюються на «легені». Кінцівки десятого й одинадцятого сегментів утворюють у павуків павутинні бородавки.

Характерною особливістю павукоподібних є тенденція до злиття члеників тіла, з утворенням головогрудей й черевця. У примітивніших (фаланги) обидва відділи ще зберігають сегментацію. Скорпіони мають сегментацію тільки на черевці, у павуків черевце вже не сегментоване, а кліщі втратили навіть поділ тіла на головогруди і черевце.

Объяснение:

жуки -рот.апп грызущий, вши - колюще-сосущий.  окраска может быть яркой (черно-красная, как у божьей коровки)- предостерегающая или делать жука незаметным на фоне чего-либо, коричневая, например, - покровительственная.

одна из причин видового разнообразия насекомых – их мелкие размеры. по сравнению с крупными организмами они имеют целый ряд преимуществ, таких как освоение новых сред обитания, энергии и пищевых ресурсов для своего развития. большинство насекомых и особенно их личинки ведут скрытный образ жизни. мелкие размеры делают возможным активное использование естественных полостей в почве, подстилке, под корой, в гниющих субстратах, а также переход к обитанию в тканях живых растений и к паразитизму. освоение новых экологических ниш ведет к бурному видообразованию.