Жив собі один старий чоловік і був у нього невеликий сад де росли дерева, а найбільше він полюбляв свою яблуню . та якось біля яблуні виросла береза молода гарна і почала заважати яблуни і яблуня каже" березо не заважай мені твое коріння рости не дає" а береза чомусь розгнівалась і вдарила яблуню по гілках. та застогнала і з неї впало кілька яблук. але коріння плуталось ще міцніше.так вони посварились і тримали гнів одна на одну аж до осені. тоді чоловік вийшов збирати яблука але поруч з яблунею побачив засохлу від гніву березу.а коли спробував яблука , то й вони стали кислими від злості.
Спасибо
Ответ дал: Гость
є багато людей які уявляють ,що у них є друзі,але коли з тобою трапляється біда вони кажуть вирішуй проблеми сам.
тому народ і каже у нашій дружбі наша сила,якщо ми будемо по справжньому дружити ,жаліти людей,виручати когость у нас буде набагато більше друзів тому.що таких друзів і шукають.але коли ви знайшли друга пам'ятайте що на вас надіються хочуть з вами дружити! наприклад у мене є подружка на яку я можу покластися її звати анічка у нас з нею багато чого спільного і ми сидимо за однею партою але колись я її майже не втратила тому,що знайшла ще друзів з своєю подружкою майже уже й не дружила ,але одного разу мої друзі мене підвели і мене виручила анічка.відтоді я зрозуміла що потрібно свого друга завжди крепко тримати за руки.
тож поважаймо і цінуймодружбу тому,що колись у біді нам буде потрібен друг а звирнутися уже й не буде ні до кого крім справжнього друга!
Популярные вопросы