Жив собі один старий чоловік і був у нього невеликий сад де росли дерева, а найбільше він полюбляв свою яблуню . та якось біля яблуні виросла береза молода гарна і почала заважати яблуни і яблуня каже" березо не заважай мені твое коріння рости не дає" а береза чомусь розгнівалась і вдарила яблуню по гілках. та застогнала і з неї впало кілька яблук. але коріння плуталось ще міцніше.так вони посварились і тримали гнів одна на одну аж до осені. тоді чоловік вийшов збирати яблука але поруч з яблунею побачив засохлу від гніву березу.а коли спробував яблука , то й вони стали кислими від злості.
Спасибо
Ответ дал: Гость
лагідним словом нікого не образиш, можна приклад з іншого прислів'я: слово не горобець, вилетить, не піймаеш. навіть коли робиш зауваження, треба казати це лагідним словом, а гострим, звісно ж заробиш собі тільки ворогів, бо в цьому виказується лише неповага до співрозмовника. згадаймо ж, як нам робить зауваження мати? лагідно, спокійно. звісно ж це приємно чути, а гострі слова нас ображають, нам це не приємно і ми починаємо казати у відповідь теж саме. виходить, що ми становимося ворогом тій людині, яка нас образила, а дружимо та спілкуємося з тією, яка лагідно звернулася до нас.
Ответ дал: Гость
багато речей українці прикрашають вишивкою. це дуже древня національна традиція.
широко розповсюджені деталі узору українських вишивок є древніми символами, значення яких не завжди зрозуміле нашим сучасникам. вчені стверджують, що пращури могли читати вишитий рушник, як книгу чи пам’ятну записку. також вишивкою оздоблюють одяг, наприклад, сорочки. вишивка має бути різною в залежності від статі, віку, сімейного та соціального статусу.
на жаль, багато традицій зараз забуваються, ми можемо і повинні їх зберегти.
Популярные вопросы