Говорити і не думати - те саме, що стріляти і не цілити

кожна людина мріє здобути гарну професію, стати успішною, досягти чогось у житті. а для цього треба докласти неабияких зусиль.  для нас, школярів, найголосніше завдання на сьогоднішній день - учитися. нам потрібни міцні знання, щоб потім, завдяки їм отримувати і моральне, і матеріальне задоволення від життя. навчаючись, мі створюємо наше майбутнє. і яким воно буде - успішним чи ні - залежить саме вид нас. мудрим є зміст народного прислів'я: "учись змолоду - пригодиться на старість! " тому для того, щоб досягти чогось у житті, потрібно вчитися.

підкреслимо грамматичну основу: народ (підмет) - однією лінією та творив (присудок)- двома лініями.

український - хвилястою лінією (означення)

свою - хвилястою лінією

мову (пунктир) - додаток

віків - обставина(крапка з комою)

заносячм до мовної скарбниці добірний нектар слова - дієприслівниковий зворот підкреслюємо увесь як обставину (крапка з комою)

надпишемо частини мови: український - прикметник, народ- іменник, творив - дієслово, свою - займенник, мову-іменник, - прислівник, віків - іменник, заносячи - дієприслівник, до - прийменник, мовної - прикметник, скарбниці - іменни к, добірний - прикметник, нектар - іменник, слова - іменник.

визначимо тип речення: просте двоскладне речення, поширене, повне, розповідне, неокличне,   ускладнене дієприслівниковим зворотом.

перебудуємо речення: український народ творив свою мову віків та заносив до мовної скарбниці добірний нектар слова.

"заносячи" ми замінили "заносив", утворилося дієслово-присудок. заносив у реченні буде присудком і підкреслюється двома лініями. сам зміст речення не змініться, але речення буде ускладнене не дієприслівниковим зворотом, а однорідними членами (присудками)

відзначте мою відподь кращою, я старався