Літературна мова - це мова унормована, яка має свої правила й норми, широку сферу застосування тощо. діалекти - то позанормові елементи живого народного мовлення, що вживаються переважно в розмовному мовленні на певній території (скажімо, слобожанські говірки та ін.) так, до діалектного мовлення відносимо, зокрема, використання дієслівних форм типу ходю, носю на слобожанщині, була ходила на зах. україні тощо, або, наприклад, назви речей (дзеркало - літ., люстерко, глядило - діалекти).
Спасибо
Ответ дал: Гость
скільки існує народна творчість, стільки існує пісня. вона скрізь: в журбі і в радості, на весіллі і на похованні.
у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.
коли не можливо сказати, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти.
важко було б пережити самотність і печаль без пісні.
Ответ дал: Гость
Після грози пройшла гроза. уся природа нібито заново прокидається. промінь сонця пробивається крізь чорні хмари. після грози пахне чистотою та свіжістю. та скоро стане зовсім світло. а на небі з’явиться веселка.
Популярные вопросы