Літературна мова - це мова унормована, яка має свої правила й норми, широку сферу застосування тощо. діалекти - то позанормові елементи живого народного мовлення, що вживаються переважно в розмовному мовленні на певній території (скажімо, слобожанські говірки та ін.) так, до діалектного мовлення відносимо, зокрема, використання дієслівних форм типу ходю, носю на слобожанщині, була ходила на зах. україні тощо, або, наприклад, назви речей (дзеркало - літ., люстерко, глядило - діалекти).
Спасибо
Ответ дал: Гость
я дуже часто провожу часу з своєю найкращою подругою оленою. ми завжди розповідаємо один одному цікаві історії та новини. мені дуже подобається розмовляти з нею. під час розмови коли оленка розповідає про прочитану книгу, її слова ллються мов ріка і я заслуховуюся і забуваю про все насвіті гірке. ось чому мені приємно розмовляти з моєю подругою.
Ответ дал: Гость
валитися з рук - вдарити лихом об землю; йде, як по маслу ; як по нотах.
кров із молоком - од вітру валиться; шкіра та кістки; як з хреста знятий.
вітер у кишенях свистить - повний гаманець; багатства кури не клюють; жити, як у бога за дверима.
хоч у вухо вбгай(слухняний) - хоч кілка на голові теши
грати першу скрипку - пасти задніх; плутатися у хвості.
Популярные вопросы