1.У якому реченні пропущене тире? А. «I що ти майструєш?» спитав татко. В. Татко всміхнувся: «Хочеш, до ?» Б. «Я, татку, хочу змайструвати шпаківню», - відповів син. Г. «Дякую, буду дуже радий!» - вигукнув Макар.

чудова пора осінь.небо ніби зв"язане з мокрою землею сірими ниточками дощу ,а на вікні крапельки, неначе сльозинки.небо чомусь плаче , а може не плаче. а напуває стомлену землю.на кожній тоненькій гілочці нанизані кришталеві прозорі намистинки дощу. яка краса! а вмиті дерева стоять чистенькі ,як після купелі.вони приготувались до зими.

опинитися просто з неба-неочікувано, намокнути до останьої нитки-повністю, кинутися з усіх ніг-швидко, не мати кінця-краю-безкінечно, йти як не своїми ногами-незручно, спати без задніх ніг-міцно, жити на широку ногу-розкішно.

пісня завжди іде пліч-о-пліч з людиною. коли нам добре, ми співаємо веселі пісні, танцюємо,веселимося. а коли погано на душі,  коли не можливо сказати і описати ту біль, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти. у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.важко було б пережити самотність і печаль без пісні.

у кожної людини дуже багато справ. і якщо вона не виконала  її   вчасно, то втратила  свій дорогоцінний час. а часом треба дорожити. тому що на наступний день справ буде ще більше. і їй  буде шкода втраченого часу. а згаяний час вже не можна повернути. наприклад  я,використовую кожну вільну хвилину для навчання і намагаюся не відкладати роботу на завтра.