Дискуссія на тему "гроші, навіщо збирати, де зберігати, на що витрачати, як заощаджувати?"

з раннього дитинства нас вчать завжди говорити правду, поважати працю. правдива людина намагається не робити поганих  вчинків, яких їй довелося б соромитися..і потім приховувати від батьків і друзів. всім відомо, що «шило в мішку не сховаєш». так і правда - десь випливе. і людині буде соромно за брехню, з нього будуть сміятися. тому треба намагатися відповідати за свої слова і погані вчинки. чесна людина завжди викликає повагу, тому що вона ніколи не обманює. а брешуть тільки труси і невиховані люді. висновок такий: треба говорити завжди тільки правду.

  все залежить, яка це людина.деякі з людей можу дуже зазнаватися.через їхню гордість вони думатимуть, що вони найкращі і припинуть розвиватися.

  інші доводять,що вони гідні похвали.ці люди будуть працювати над собою, щоб людина, яка її похвалила сказала знову"недарма я її похвалил".

это значит заботиться о ней , радовать своими достижениями

уберать дома и не забывай что мама одна

мова — це характер і духовна могутність народу. саме він дає їй силу й красу. у своїх піснях він творить зразки неперевершеної поезії, а його генії і таланти високо підносять авторитет рідного слова, вплітаючи у вінок своєї культури найкрасивіші троянди. отакі квіти вплели в той вінок і т. г. шевченко, і леся українка, і олександр довженко, і олесь гончар та інші генії українського народу. нас, українців, знають інші народи по безсмертних творах наших співвітчизників. краса українських народних пісень давно до себе увагу видатних знавців фольклору і в нас на батьківщині, і за її межами. один з російських письменників натхненно сказав про українське слово: "українська музика та поезія є найрозкішніша, найзапашніша з усіх гілок світової народної творчості". саме українські думи передавалися національними гомерами-кобзарями, які дивують розмахом козацької відваги. на високості людського духу підносить мову рідної україни геній тараса шевченка. у його творах легко і природно звучить слово. я пишаюсь і плекаю кожне слово рідної мови, передане нам у спадок від наших предків. треба вивчати, розвивати, берегти свою мову, бо без неї народ перестає бути самостійним, незалежним і багатим.