Есе на тему українська нація

                  з   таким запитанням звертається він до кожної людини.без зайвих слів ,чітко ,ясно.кожен має замислитись ,хто вона в світі? , хто в суспільстві? ,в історії?

                  той хто не віре в себе має пам`ятати про цю унікальність на цій землі.кожен з нас несе відповідальністьза себе ,тому що "тільки сьогодні усе для тебе".залишити по собі гарні спогади " жити спішити треба " " кохати спішити треба " " аби не проспати".

мабуть,не варто перелічувати причини,з яких знання іноземної мови,хоча б базове,стає абсолютно неоюхідним у сучасному світі.

    коли ж ідетьсяпро знання рідної мови-тут все має бути ще очевиднішим.але багато для кого ,на жаль ,необхідність таких знань неочевидна.навіщо її вчити,я ж і так можу говорити нею.-доводились мені чути від однолітків .та   думка про те,що гарний розмовний рівень-вершина володіння мовою,повністю хибна. 

мурахи всюдисущі - їх можна побачити будь де; згуртована сім"я - дружна сім"я; мураха крихкотіла - слаба, безсила; лагодити мурашник - відновлювати пошкоджені місця.

обовязки у молодої мурашки - доглядає личинок, здобуває харч, захищає мурашник від ворогів, лагодить, вартує його, охороняє свої мисливські ділянки, виносить сміття, дотримується чистоти.

працьовитими я можу назвати людей, які постійно трудяться не рук. вони не чекають, поки їх хтось попросить чи їм накаже. ці люди завжди готові безкорисливо іншим саме такими є мої батьки, дідусь і бабуся ▬ невтомні, працьовиті !

це чиста правда. людина ніколи не задумується над тим, що в неї є, а завжди прагне отримати щось більше. з однієї сторони, це правильно. адже прагнення до чогось кращого удосконалює нас, робить сильнішими духом, додоє мудрості та досвіду. але дуже часто, за цим самим прагненням, ми не помічаємо того, що навколо нас, того, що ми вже маємо. і, на жаль, найчастіше це і втрачаємо.  так, нам необхідно самовдосконалюватися, набиратися досвіду, долати різні перешкоди та вирішувати складі проблеми на своєму життєвому щляху. але, разом з тим, ми не повинні забувати про те, що в нас вже є. ми повинні оберігати це, і намагатися досягти чогось більшого. це дуже важко, адже часто у своєму житті ми мусимо робити вибір проти чогось і на користь іншого. недаремно кажуть: "что имеем - не храним, а потерявши - плачем" (не змогла знайти український відповідник вислову).