Объяснение:
Мова будь-якого народу - це його історична пам’ять, втілена в слові. Тисячолітня духовна культура українського народу своєрідно і неповторно відбилася в українській мові, в її усній і письмовій формах, в пам’ятниках різних жанрів - від давньоруських літописів і билин до творів сучасної художньої літератури. І, значить, культура мови, культура слова постає як нерозривний зв’язок багатьох і багатьох поколінь.
Жаргони об’єднують людей одного роду занять, а у випадку з молодіжним жаргоном - і одного віку. Школярі виростають - і цілком можливо, що через кілька десятиліть «шнурки»(в сучасному розумінні) або «хавати» стануть звичайними словами. Ніхто не може передбачити долю того чи іншого жаргону. Слово може забутися через рік, а може залишитися на століття ...
Молодіжний сленг існує, і це явище усталене в часі, хоча воно є рухомим і мінливим. Мова істотно змінюється прямо на очах нашого покоління.
Наприклад, за часів наших дідусів і бабусь гроші називалися тугриками, за часів батьків - мані-мані, у сьогоднішньої молоді в ходу бабки, бакси, зелень, капуста. Десять - двадцять років - незначний термін для розвитку мови, але в історії бувають періоди, коли швидкість мовних змін значно збільшується.
Так, стан української мови в кінці 20 - початку 21 століття може служити прекрасним підтвердженням цього факту. Зміни торкнулися і самої мови, і умов її вживання. Радіти цьому чи засмучуватися? Боротися зі змінами або приймати їх? Зміни в мові, їх соціальні причини та наслідки - одна з найцікавіших тем дослідження сучасної науки.
Вважається, що мова сама по собі не може розвиватися. ЇЇ розвивають люди, і велику роль в цьому розвитку грають діти, вільно займаючись словотвором. Причиною цього може бути протест молоді проти узвичаєних норм, вічний конфлікт «батьки-діти», непорозуміння зі старшим поколінням, незадоволення дійсністю. Усе це сприяє появі негативно оцінних сленгових неологізмів і активному їх поширенню.
Популярные вопросы