Випишіть із тексту дієслова. Визначте їх вид та перехідність чи неперехідність.
Зозулині сльози Давно це було, принаймні, до того, як ми народилися.
Зозуля робила свою справу — підкидала синичкам ,
сорокопудам та іншій лісовій дрібноті свої яйця, а ті виховували
підкидьків.
— Ти ось все співаєш, — казали вони зозулі, — а на старість залишишся
сама, як пень без пагонів.
— Ха-ха-ха! — сміялася та. — Ви усе із колисками та пелюшками
протеленькаєтесь, а я своїх дітей, як треба буде, знайду. І примушу
годувати себе. Закон є закон!
Але доля зле жартує з тим, хто сподівається задарма вік прожити.
Коли прийшов час, усі діти зозулі не визнали строкатої матері,
відмовилися її доглядати. І застогнала зозуля. Перші в її житті сльози
покотилися з очей. А на галявині, куди вони впали, розкрили свої білі
вінчики квіти, які так і називаються у народі: зозулині сльози, а
ботаніки дали їм назву зозулець плямистий.
А чи доводилося вам ігати, щоб зозуля плакала? І ніхто не
бачив. Тому про безтурботну, самовпевнену людину, яка, потрапивши
у скруту, починає бідкатися, кажуть, що вона ллє зозулині сльози.

за характером кінцевого приголосного основи та відмінкових закінчень прикметники поділяються на дві групи — тверду й м’яку.

до твердої групи належать:

а) якісні та відносні прикметники, що мають основу на твердий приголосний і в називному відмінку однини чол. роду закінчуються на -ий: безладний, безпорадний, , весняний, відповідний, гіркий, глухий, довічний, заможний, західний, книжний, косий, куций, майстерний, модний,

б) присвійні прикметники із суфіксами -ів (після голосного та апострофа -їв), -ин (після голосного та апострофа -їн), які в називному відмінку однини чол. роду після цих суфіксів мають нульове закінчення: андріїв, батьків, дідів, доччин, ігорів, маріїн, шевців.

в) усі короткі форми прикметників: варт, винен, готов, жив, здоров, певен, повен, повинен, прав, до м’якої групи належать:

а) відносні прикметники, що мають основу на м’який приголосний -н- і в називному відмінку однини чол. роду закінчуються на -ій (після голосного -їй): безодній, будній, верхній; весінній, , давній, дорожній, досвітній, достатній, дружній , могутній, мужній, незабутній,

б) усі прикметники на -жній, -шній, що походять від прислівників: ближній, внутрішній, вчорашній,

в) відносні прикметники з основою на -й: безкраїй, довговіїй, короткошиїй; відносні прикметники з відтінком присвійності: братній, орлій, а також якісний прикметник синій.

  статтю надруковано ,

вирішено,

зв"язок налагоджено,

колектив нагороджено,

завод побудовано

речення в. тут є сполучниковий підрядний (коли), сурядний (і) та безсполучниковий зв"язок(на його місці двокрапка)

закінчилась осінь.випав пухкий сніг.він вкрив чорну землю пухнастим срібним килимом.які гарні дерева і кущі в сніговому уборі. в  лісі стоїть тиша.тепер можна ходити на лижах, бігати на ковзанах по свинцевому льоду.сіється з неба пухнастий сніг. звірі також не злякались крижаних морозів. білка в дуплі горішки гризе.заєць стрибає, гріється.сердиті морози на озерах мости будують.а рибам під дахом ще тепліше.