Іть написати лист марку твену будь ласка дожу потрібно на світову літературу

велику частину життя, людина проводить спілкуючись. на життєвій дорозі людини, зустрічаються різні люди і відповідно цьому, різні стосунки. але все таки в перебігу життя у людини має бути той, з ким він проводить прольшую частину. звідси і слідує ця фраза - "з ким поведешся, того і наберешся! ". адже дійсно, спілкуючись з людьми, ми дізнаємося про багато що, і беремо для себе якісь приклади, або навики. спілкуючись з людиною, можна, того не помічаючи набратися від нього, того, чого він навіть не хоче.

мова рідна, як море, – безконечна, могутня, котить свої лексикони, яким немає кінця-краю.в рідній українській мові таїться мудрість віків і пам’ять тисячоліть. у ній ми чуємо зойки і відчаї матерів у годину лиху, переможний гук воїнів-хлопців у побідну годину; в ній – пісня дівочого серця в коханні. у мові мого народу – його щирість, радощі й печалі, його труд і піт, кров і сміх, безсмертя його. а як тішить серце гумористичне слово мого народу. тоді здається, що саме українське слово і є найдужчим і найбагатшим, бо словом іншої мови так не скажеш. тому-то слово українське є і захистом, і гордістю, і розрадою в годину смутку. а яке слово українське вагоме в годину гніву, воно тоді гримить та клекоче, як блискавка. а ніжне слово «коханашроймає серце, манить своєю лагідністю та ласкавістю, здається, що ти після такого слова сказаного власне тобі, – найкраща, найщасливіша людина на світі. воно повертає тебе прибудь -якому настрої до життя, до діяння.