Текст "витівки діда мороза". если можно, с началом ще з ночі почав він свою роботу, щоб ранком здивувати весь світ. кожний кущик, кожне деревце дід мороз прикрасив по-різному.. всіх обійшов, нікого не минув.

Ще з ночі почав він свою роботу, щоб ранком здивувати весь світ. кожний кущик, кожне деревце дід мороз прикрасив по-різному. на кущах глоду порозвішував тонке мереживо. на гілках черемхи — разки намиста. а дубовому листу, що так і не опав восени, доточив розкішні торочки. всіх обійшов, нікого не минув. немало потрудився він і біля сосен. торкнувся кожної глиці і ніжним серпанком оповив крони. і зараз усі сосни, мов купаються в білому мареві. від цього кожний стовбур ще більш відливає червоним золотом, а верховіття м'яко тане в безмежному просторі тьмяно-срібного неба. важкі, сизі пасма, боячись згубити свою красу, схилились, завмерли і не ворухнуться. глибока тиша залягла довкола. ніщо не шерехне, ніщо не порушить цей урочистий, зимовий спокій. віддалік сосен — берізка. та яка берізка! хіба скажеш, що вона гола, безлиста? на ній розпустилося чудове, біле листя, а на гінкому вітті розкрився весняний первоцвіт. і все на ній біле: і гілля, і листя, і кора. хто не йде — замилується. а дід мороз тільки посміхається в сиву бороду: «а що, гарна? ». отакий-то витівник живе у наших краях.

дві кумасі розбили глек.

гриць ходив по базару витрішки купував.

доля карає тих, у кого очі завидющі, а руки загребущі.