Синтаксичний розбір речення: Я пам'ятаю: сніг на землю падав і припадав до мерзлої землі, а батько вносив яблуко із саду, останнє, що сховалось у гіллі.
​

опинитися просто неба - надворі.

намокнути до останньої нитки - наскрізь.

кинутися з усіх ніг - швидко.

не мати кінця-краю - нескінечно. 

йти, як не своїми ногами - поволі.

спати без задніх ніг - міцно.

жити на широку ногу - багато.

жовтень-батенько холодний, але листопад ще холодніший. чим холоднішим буде останній тиждень лютого, тим теплішим буде березень.

…з діда прадіда цілюща й незрадлива сила вступає в кожного, хто зустрічає великодній ранок. дзвони церков не дзвонять, а виспівують на весь світ: «христос воскрес! » люди йдуть до церкви (адже всю ніч чекали цієї звістки) і з уст в уста передається: «христос воскрес! воістину воскрес! » вийнято найкращий одяг. усе, що сьогодні одягають, одягається вперше — готувалося до великодня. у кошиках, сплетених з лози, стоять паски, вода, яйця, усілякі смачності що у кого є: сало» ковбаса, пироги. і усе те прикрашено чистим білим рушничком, чекає на себе краплі свяченої води. а церква і довкола церкви — мов великий живий квітник. люди стоять у душевній тиші і просвітленості. …встало сонце. урочиста процесія виходить із церкви. рід признається до роду, христосується, дарує на пам’ять по душам померлих писанки і пасочки. і така велика радість панує над людьми, ніби щойно над цим окрайцем землі перелетіли святі.

зачин: починало світати.

основна частина: із-за землі на кривавій попрузі неба скочила невелика іскорка і довга промениста стяга простяглася від неї над землею. далі викотився серп огненного кільця і пучок світла полився розпливаючись по горах лісах по високих будівлях.  далі все більше випливав з-за землі широкий скрп мов хто невідомий підсував з того боку гаряче іскристе коло.

кінцівка: ось і все вонон випливало - чисте та ясне граючи своїм світлом. його променисті голки по землі заграли ясні іскорки по росі. синє глибоке небо розгортає своє безкрає поле.

ну єму так =)