одного сонячного дня з під землі з^явився малесенький росточок.обережно він розгорнув свої перші листочки і простягнув їх до сонця.все навкруги здавалося йому чудовим.випустив він ще декілька листочків,а потім декілька гілочок і незабаром перетворився у маленьке деревце. йому так рости і грітися на сонечку.
але раптом все навкруги стало темним, налетів страшенний вітер. без жодного жалю гнув і ламав він слабеньке деревце,зривючи з нього молоді листочки.деревце не витримало і впало на землю.йому здавалося,що більше ніколи не побачить воно сонця,не розправить свої гілки.аж тут виглянуло сонечко,ласкаво пригріло зламане деревце.і деревце відчуло нові сили,нове бажання жити.воно піднялось і росло далі.його стовбур ставв трошки кривим ,але це не завадило йому перетворитися у сильне дерево,якому вже не страшні вітри.
Ответ дал: Гость
два - двадцять, двісті
свіжий - свіжість, свіжина
Ответ дал: Гость
холодний день-холодний прийом
різкий вітер-різкий погляд
лютий звір-лютий мороз
сердитий дід-сердитий вітер
тепла хата-тепла зустріч
лагідна дівчина-лагідна посмішка
Ответ дал: Гость
справді, краще не чекати похвали за будь-яке зроблене добро. зазвичай істинну вдячність можна отримати лише за умови безприхильності, але з почуттям любові до того, що робиш і кому. коли нехтуєш можливістю зворотного отримання, часто розумієш справжню несвідому прихильність навколишнього світу. відсутність очікувань спричиняє народження цієї істини. проте, якщо людина творить добро іншим, то вона не матиме холодне почуття в душі, бо тоді зроблене вже не було б добром.
Популярные вопросы