Записати лише ті речення які є складни ми з різними типами звязку, побудувати схеми виписаних речень.
(1)Він полишив повід свого коня Іваниці й пішов поміж деревами до тої купи сірого каміння, що слугувало ще недавно житлом для князя Ігоря.
(2)Скит лише зовні вражав дикою привабливістю. Зсередини відзначався несподіваною сліпучою білістю і затишком.
(3)Мав дві келійки: передпокій і ложницю.
(4)В обох проста, але але вигідна дерев'яна обстава, на стінах дві маленькі іконки з зображенням мук Христових, ніщо не вказувало на сановність колишнього мешканця, хіба що велика оленяча шкура, недбало кинута на дерев'яний тапчан у ложниці, та ще в кутку передпокою два посохи з дорогого заморського дерева.
(5) Все це Дуліб оглянув миттю, впівбока, бо й оглядати, власне, тут не було чого, водночас він оцінив усі вигоди його усамітненого місця для своєї незвичної справи тому, коли в дверях став ігумен монастиря отець Ананія, довірений великого князя вже знав твердо: вони з Іваницею пробудуть тут саме стільки, скільки треба для викінчення завдання, ще й не початого.
(6) Так стояв перед Дулібом ігумен Ананія, відчуваючи за собою цілі ряди князів, королів, високорідних жон і дітей їхніх, а ще маючи собі за покровителя Бога, якому служив упродовж цілого свого життя, стояв спокійно-впевнений, сповнений зневаги до цього чоловіка, який, хоч і мав високі повноваження від князя, але були то повноваження тимчасові, на землі ж тимчасове ваги не має, цінується тільки постійне, яке так чи інакше доторкується, може, й до вічності.