Написати
діалог без гідності не особистість ​

це значить -  що за дружби можно подолати будь-які проблеми в житті, одне-одному и не важливо який день тижня, тиждень та який час.

більш за все я боюсь відвідувати кабінет лікаря-стоматолога. тому я ретельно намагаюсь уникнути побачень з цим лікарем. я дотримуюсь правил, яким мене навчила моя мама: не їм солодощів перед тим, як лягати спати, щоб залишки цукру не стали причиною появи карієсу. завжди ретельно чищу зуби не тільки зубною пастою і щіткою, а ще й спеціальною ниткою. я не п’ю воду з крана,   а намагаюся завжди пити воду, яку моя мама спеціально для мене купує. мама говорить, що від якості води залежить стан мого здоров’я і зубів. кожного дня я п’ю молоко або кефір. адже молоко містить кальцій, який є необхідним елементом для формування здорових зубів.

  матеріальний достаток може зробити побут зручним та приємним. але ніякі зручності не замінять людині справжнього щастя. бо щастя - це не гроші, не коштовності, не дорога апаратура чи заморський автомобіль. щасливою я б назвала людину, у якої є справжні і вірні друзі. бо вірний друг - то найдорожчий скарб. а ще у народі кажуть: все купиш, лише тата і маму не купиш. отже, людина, у якої є батьки, які в усьому підтримують її, ,- щаслива. і без повного розкриття своїх здібностей, без улюбленої праці нема щастя. отже, щаслива людина та, яку люблять і сама вона любить ближніх, яка уміє і хоче працювати.

  сиділа марійка за уроками та й замріялася : " от якби мені чарівну ручку, яка б   вміла окрім виконування мого завдання, ще й вірші склададати. мама була би дуже задоволена. прийшла би вона з роботи, а усе вже зроблено, бо поки моя чарівна ручка робила уроки, я би з працею по дому: вимила би підлогу, посуд, нагодувала би нашу кицю мурку, та зробила улюблений матусін чай. а коли мама запитає мене, як я все встигла, я прочитаю найгарніший в світі вірш про неї. отож було би гарно! " марійка наче прокинулася від сну з посмішкою на "я ще маю час"-подумала вона. та взялася старанно виконувати уроки, потім - усе як в її мрії- матусі і зробила чай. а коли мама повернулася та запитала марусю хто це все зробив, донька згадала, що забула написати вірш, та просто вимовила: " я тебе кохаю, мамо! " а матуся сказала: я все бачу і без слів. дякую тобі! "

отож марійка вирішила, що може добре обійтись й без чарівної ручки.