Укажіть рядок, у якому в суфіксах усіх іменників пишеться буква е. Виберіть одну відповідь:
видав..ць, фартуш..к, корін..ць
книж..чка, вул..чка, службов..ць
запорож..ць, пиріж..чок, мавп..ня
кош..ня, чорномор..ць, харків'ян..н

Питання 2
Відповіді ще не було
Макс. оцінка до 1
Текст питання
Змінюється за відмінками іменник

Виберіть одну відповідь:
рагу
інтерв'ю
Токіо
ситро

Питання 3
Відповіді ще не було
Макс. оцінка до 1
Текст питання
Через дефіс треба писати всі складні іменники в рядку

Виберіть одну відповідь:
сніго/затримання, яхт/клуб, чорно/слив
кіно/сценарій, лікар/еколог, салон/магазин
авіа/будування, електро/двигун, лісо/смуга
крісло/диван, розрив/трава, лікар/педіатр

колись я був уже на морі.так мені там дуже , а як море може не сподобатись? море - це ніби відображення неба,таке безкраєта мрійливе.воно захоплює тебе своєю природою.я люблю плавати в морі та гратися з хвилями.а вечорами прогулюватися по березі,слухати шепіт вітру,шум морських хвиль,та вдивлятися в сяйво зірок.прощаючись з морем я копійки,щоб повернутися до нього знов.це є така цікава традиція.

по весни першымы почынають квитуваты пролиски,прымулы,гиацынты.уси квиты весны на першый погляд дуже нижни, але це не так.не дывлячись на  пэрэмины погоды  витэр,сниг,холодный дощ,як тилькы проглянэ сонечко першоцвиты пидиймають свои головки до горы тай почынають красуватысь.  та их блоговухання  ростыкаеця по долам, та опушкам веснянного лису. и перши лисови бджолы,мураши та маленьки птахи спишать до квиточок.

-привіт, олег. як справи?

-все нормально. бачиш, ось морозиво їм.

-а навіщо обгортку кинув на землю?

-ну то й що? тут і без мене багато сміття.

-так цього не було б, якби кожен слідкував хочаб за собою. 

-що ти маєш на увазі?

-тобі подобається ,коли у лісі чи в парку сміття?

-ні.

-але чому це постійно трапляється?

-бо багато людей не забирають з собою своє сміття.

-то виходить, що багатьом подобається жити на сміттєзвалищі? ми заслуговуємо лише на таке, якщо самі його створююмо. навколо нас те, що ми зробили.

-я підняв обгортку. пробач, мені дуже соромно. я зовсім не хочу жити на смітнику, бо я людина. тепер я розумію, що і тут треба чинити по-людськи. бо лише ми відповідаємо за те, що нас оточує. 

була похмура осінь. падав дрібний дощик. він так падав, з таким звуком, наче перлини розсипаються. світилосонечко. коли падав дощ, переливалися від сонця смужки туману. дощик щось мені шепотів. він говорив мені щосьсумне. я розуміла. він сказав мені, що осінь настала, що сумно мені, дощику. птахи не співають, і мені, дощику, дужесумно. мені стало шкода дощику. сонце заспокоювало мене. бідний дощик! перлини падали і падали сонце зайшлоі ще сумніше стало. дощик пройшов. і я пішла додому. і дощик мені хмаринкою , як рукою. ось яка буваєсумна осінь.