Доповніть словосполучення. Визначте відмінок іменника Застати коло ; промайнути перед ...; зустріти біля ...; стати навпроти ...; відійти від ...; придатний для ...; сказати услід ...; виконати всупереч ...; сміятися крізь ...; покласти перед ...; обов’язки перед ...; схилитися над ...; зошит у ...; маркетолог за ...; розмова між ...; бути при ...; перебувати у ...; зустрінемося об ...; взаємини в ...; їде по ...; стояти на ...; під’їхав під ...; звернувся до ...; знімати з ..

маленька праця краще за велике безділля.

кожному хочется нічого не робити,просто сидіти за компьютером чи гуляти на вулиці,але життя йде.

краще зробити маленьку роботу чим просто сидіти без діла.

наприклад якщо побачите на вулиці бабцю з тяжкою сумкою їй можна ,і добро добром повернется.

навіть саме маленьке діло не залишится не поміченим. 

Вставай страна огромнаявставай на смертний бійз фашистською силою темною,з прокляттям ордою.ця пісня була написана 22 червня 1941 - у перший день війни.  пісня кликала всіх, в кому є мужність, піднятися для відсічі гітлерівським арміям, для відсічі німецької фашизму.  вчорашні мисливці ставали снайперами, трактористи і шофери танкістами і льотчиками, а лікарі польовими хірургами.у селі агарін московської області жив до війни мій прадід буравльов єгор леонтійович.  з цього села він пішов воювати на фронт у 1941 простим рядовим солдатом, залишивши будинку п'ятьох дітей і дружину.  він пройшов всю війну, брав участь у боях під курською дугою.  під час війни він був контужений в голову, лежав у госпіталі і частково втратив слух.  після госпіталю він знову пішов воювати на фронт.  за роки війни він був нагороджений орденами і медалями: «за перемогу над німеччиною», «за доблесть і відвагу» та інші.  прадід єгор повернувся після війни додому, у рідне село, а його рідний брат іван леонтійович повернувся тільки через два роки після війни, так як був у німецькому полоні.  вони обидва пройшли всю війну і померли вже від старості в мирний час.  а скільки солдатів не повернулося додому до своїх сімей?   і не було у всій країні жодної родини, ні одного будинку, якого б не торкнулася війна, звідки б не пішли чи де б не працювали для фронту.брат моєї бабусі, сергій єгорович, під час війни був зовсім хлопчиськом, йому було 12 років.  він закінчив 4 класи, а вчитися далі не було можливості, тому що він був найстаршим з дітей і потрібно було годувати сім'ю, і матері.  він рив окопи разом з такими ж хлопцями, орав на биках землю, заготовлював дрова на зиму.війна торкнулася всіх наших людей від малого до великого.  бійці наші йшли воювати не для того, щоб видобувати чужі землі і не завойовувати колонії.вони воювали, щоб очистити від ворога свою землю, щоб врятувати честь і незалежність своєї вітчизни.  

вчора захворів мій старший брат. в нього підвищилася температура, дуже боліли горло та голова і був страшний нежить. нашу родину це засмутило, адже через три дні братів день народження. 

  мама зразу ж згадала про те, що в нас є сушені калинові ягоди. заливши їх окропом, вона проварила їх на повільному вогнищі і поставила настоюватися   на 1 годину. в цей час ми прикладали прохолоде полотенце до лоба братові. так йому голова менше боліла. через годину відвар був готовий. мати напоїла хворого, і він, зігрітий калиновим відваром з медом, майже   відразу ж заснув. я чув, як ненька вставала вночі, щоб переодягнути   зіпрілого брата.

  зранку наш хворий почував себе здоровим і дякував всім про турботу. та ще декілька днів він залишався дома та пив калиновий відвар та нахвалював свою рятівницю-калину.